Проповідь кир Василія Івасюка у неділю святих Отців Першого Нікейського Собору

30 Травня 2020 - Послання і проповіді
«Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя,
Творця неба і землі, і всього видимого і невидимого».
(Символ віри).
Вступ. За повелінням Божим, Перший Вселенський Собор святих Отців зібраних із різних країн склав і прийняв правило, Символ віри, на спасіння пастви з пастирями.
І). Символ віри прийняв Собор Отців Першого Нікейського Собору. У IV столітті після закінчення переслідування християн виникла перша велика загроза щодо єдності Церкви – вчення Арія. Він вчив, що Син Божий по своїй природі і сутності не є істинним Богом, а був створений Богом Отцем у відповідний час. Через цю причину Син Божий – Слово Боже залишається тільки простим створінням Бога і не є вічним, бо створений безпосередньо волею Отця.
Арія підтримувало немале число багатих і вельми впливових ієрархів та державних людей. У Церкві Христовій почалося велике сум’яття, яке набуло таких масштабів, що під загрозою опинилося саме існування Церкви. Необхідно було скликати собор єпископів цілої Церкви, який мав вирішити назрілі богословські суперечки. На ньому були присутні єпископи як зі Сходу, так зі Заходу і признали вчення Арія неправдивим. Цей собор став Першим Вселенським собором Христової Церкви і відбувся у 325 році в Нікеї.
В той час престіл Римської імперії займав Константин Великий (306-337). Він був прихильником християнства і тепер також виступив проти лжевчення Арія, щоби забезпечити єдність імперії.
Собор тривав чотири місяці і в ньому взяли участь 318 Отців. Отже, на Першому Вселенському (Нікейському) Соборі було засуджено аріанство як єресь, що не має нічого спільного з основами християнства. Собор затвердив вчення, що Син Божий не є сотворений, тобто Ісус є істинним Богом. Собором було складено Символ Віри, який сприяв поширенню і розумінню християнами правдивого вчення. Тоді ж були вирішені деякі питання внутрішнього життя Церкви, серед яких встановлено день святкування Пасхи.
ІІ). Взірець віри Авраама у Старому Завіті. Тепер світ зосереджує велику увагу на виборах, COVID – 19 й політиці, котрі швидко забудуться як тільки прийдуть інші розваги чи гарячі події. Яскрава подія одного дня швидко забувається на наступний день. Важливі досягнення людьми в стародавні часи Авраама, що привертали увагу суспільства 4000 років тому назад, зараз вони зовсім забуті. Однак, обіцянка дана Богом патріарху Аврааму розвивається і продовжує розгортатися, тому що Бог дійсно існує й виконує своє Слово у світі.
Минуло кілька років з тих пір, як Бог пообіцяв Аврааму народження дитини – потомка. Патріарх у покорі вирушив до Ханаану – території нинішнього Ізраїлю, але народження обіцяного сина не відбулося. Тому Авраам почав турбуватися, кажучи: «Владико, Господи, що даси мені? Я ходжу бездітним» (Бт.15:2). Господь вивів його надвір і сказав чи зможе він полічити зорі на небі. І до нього прорік: «Таке буде твоє потомство. І повірив (Авраам) Господеві, й він зарахував йому те за праведність» (Бт. 15:5-6).
У цій розмові Богом Авраам здобув «праведність» і Бог приймає її незважаючи на його гріхи тільки через те, що Авраам просто «повірив». Нині намагаємося здобути праведність своїми ділами, однак Авраам здобув її лише завдяки своїй «вірі».
Зіпсованість людей призвела до звички завжди робити щось погане. Сумніви в цьому можна розвіяти, прочитавши світові заголовки новин і подивившись на інтернет, що люди робили останні 24 години. Ці грішні справи відокремлюють нас від Бога, тому що нам бракує праведності. Наша зіпсованість відштовхує Бога від людей грішних так само, як люди тримаються подалі від тіла померлого. Ніхто не хоче знаходитися поруч з покійником, а Господь відходить від живої людини, котру гріхи зробили духовно мертвою. Таким чином, слова пророка Ісаї збуваються у Біблії. «Господь говорить: «Дітей я виховав і виростив, а вони збунтувались проти мене». (…) народе, придавлений беззаконням, кубло лиходіїв, розбещені сини! Покинули Господа відступились назад від нього! По чому вас іще бити» (Іс.1:2, 4-5).
ІІІ). Віра у теперішний час і чому Бог допустив COVID – 19. Книга Одкровення пише, що Агнець відкрив першу печать і звідти виїхав вершник з вінцем на голові, щоб перемагати людей (пор. Об.6:2). З провінції Ухань в Китаї поширилася ця страшна хвороба поміж народами світу. Натомість, засоби масової інформації намагаються звинуватити у розповсюдженні пандемії Церкву. Завдання церковнослужителів зберегти здоров’я дітей, молоді і дорослих, виконуючи приписи лікарів. Люди мають страх перед невідомою епідемією COVID – 19, бо не знають чим себе захистити.
Народи запитують: «Хіба Бог не бачить страх, страждання і смерть сучасних людей від цієї хвороби?». Насправді, вона є відповіддю Бога на всі святотатства, котрі діються в Україні та цілому світі. Бог нас любить, а ми Його висміюємо, плюємо в лице, б’ємо по голові з терновим вінцем, знущаємося з християн, вбиваємо віруючих, зневажаємо святі місця, ходимо до ворожбитів, глузуємо з Божої благодаті так, як фарисеї з Ісуса на хресній дорозі. Ім’я Божої Матері вживаємо до нецензурної лайки. Гніваємося, обсуджуємо, не заховуємо піст, вживаємо наркотики, у неділю і свята опускаємо Літургію і т.д. Нині більшість людей не довіряє й ігнорує навчання Церкви, а вірить в усе, тільки не в Божу благодать. Серед незліченних висловлювань св. отця Піо, найвідомішою стала відповідь, котру він дав чоловікові, що звернувся до нього: «Отче, я не вірю в Бога». У відповідь почув: «Сину мій, зате Бог вірить в тебе».
Євангеліє подає нам приклад сильної віри праведного Авраама. Тільки тверда віра в Бога забезпечує захист від пандемії у теперішний час. Великі вчені не посміли б ніколи сказати, що Бога немає. Господь все бачить і Він опам’ятовує людей словами Євангелиста Луки про Другий прихід Христа: «Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?» (Лк.18:8).
3.2). Другою причиною маємо вбивство не народжених дітей. У світі померли від пандемії тисячі людей, але набагато більше в цей час не народилося дітей. Світ чекає доброго вченого, котрий винайде вакцину, а може його викинули на смітник, як біовідходи, через аборт? Господь попереджує людство, а не карає його; він просить зупинитися, а не бігти стрімголов у темряву кромішню, де є плач і скрегіт зубів; Бог застерігає не порушувати того, чого не розуміємо.
Справжня розумна віра полягає не в тому, що ти знаєш молитви і вмієш пояснювати Святе Письмо, а в тому як ти поступаєш. Святий Папа Іван XXIII сказав: «Ніколи людина не буває такою великою, як в ту хвилину, коли вона схиляє коліна перед Господом». Господь – Єдиний Лікар душ і тілес наших. У період пандемії звертаймося до Бога за допомогою молитов: Псальма 90, Символу віри, Отче наш, Богородице Діво та до покровителів Коломийської єпархії т.ін. І так з допомогою Божою знайдемо різні вакцини, препарати, які допоможуть побороти цей вірус. По-друге – віра має бути наполеглива, яка приводить до Бога. По-третє, віра має бути жертвенною, тобто шукати не так власного добра, як добра для своїх ближніх. Жертвенні люди у будь-якій вистоять. По-четверте, – віра має бути щирою і відважною, щоб не боятися іти вперед сміливо і відкрито. Якщо з нами Бог, то хто проти нас! По-п’яте, віра має бути смиренною і сповненою любові до ближнього, яка робить нашу віру діяльною.
Кожен з нас живе на цьому світі дуже коротко тому не треба боятися смерті, а треба переживати про те, з чим я стану перед Богом. Рано чи пізно помремо від тієї чи іншої хвороби, яку визначило для нас Боже Провидіння. Скільки тепер помирає людей в аваріях, від інфаркту чи від простого кашлю і т.д. З них ніхто не сподівався і тим більше не чекав на смерть. Не бійтеся і тоді будемо вільними. Страх – це невидима зброя диявола, яка сковує нашу волю і не дає приймати правильні рішення.
3.3). Третьою причиною маємо продаж немовлят. Епідемія COVID – 19 через ЗМІ виявила ще одну важливу кричущу проблему – продаж дітей від сурогатного материнства. В одному з аеропортів Києва приготували п’ятдесят дітей до вивозу за кордон, але COVID – 19 зупинив це. Боляче було дивитися на цю картину, де діти плачуть без матерів і ніхто їх не може захистити. Негайно було написано спільне звернення до української влади та всіх людей доброї волі щодо сурогатного материнства і підписали його Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, а від імені Конференції Єпископів Римсько-католицької Церкви в Україні Архиєпископ Мечислав Мокшицький.
У цьому документі владики звернулися до влади і суспільства, що кожна дитина — це Божий дар, який слід з вдячністю приймати у відкриті руки в подружньому житті. Кожна дитина має право бути зачатою у природній спосіб, і кожна дитина має право народитися в сім’ї та виховуватися в атмосфері любові батьком і матір’ю. Сурогатне материнство жорстоко порушує це право і унеможливлює Україні йти шляхом розвитку великої європейської спадщини. Яка доля цих немовлят невідомо і на чиїй совісті ці гріхи залишаються?!
Знаємо долю Содоми й Гомори, котрі спалені вогнем з неба. У Новому Завіті апостол Павло каже: «Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі – Царства Божого не успадкують» (І Кор.6:9-10).
Висновки. Сьогодні COVID – 19 зупинив розвиток всього світу і своїми силами людство подолати її не може. Якщо хочемо успішно подолати кожну хворобу, то мусите щиро молитися. Божа опіка допоможе нам пережити нинішню пандемію і тут треба розраховувати на свою рятівну віру. Просимо Бога пом’якшити не тільки обставини захворювання, але й скерувати нас самих до тайни Покаяння.
Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, через Коломийську ікону «Це Мати твоя», скріпи нашу віру в Бога, бо це єдина надія на допомогу.
Святі Отці Нікейського Собору, моліться за Україну і за спасіння нас грішних.
Благословення Господнє на вас!
Амінь.
+Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії
31 травня 2020 року Божого
м. Коломия
У метаріалі використані зображення:
https://tatmitropolia.ru