Пороповідь владики Василія Івасюка в день свята Преображення ГНІХ

«Це – мій улюблений Син»

(Мт.17:5).

Вступ. Преображення Христове – це світло Божої благодаті з Тавору на весь народ України, яке наповнює кожного з нас любов’ю до всіх.

І). Славне Преображення Христове – одне з дванадцяти найбільших свят. Подія появи Ісуса Христа у славі й об’явленні божества, стала підставою встановлення свята. Це відбулося напередодні Його страждань у Гетсиманському саду. Ісус буде страждати, має бути розіп’ятий на хресті, похований і все це будуть бачити учні. Ісус Христос вирішує підтримати їхню віру у той важкий період життя і показати їм свою Божественну славу на горі Тавор. Незадовго до своїх страждань Спаситель взяв трьох учеників: Петра, Якова та Івана і з ними піднявся на гору Тавор помолитися.

Поки Спаситель молився, втомлені учні заснули. Прокинувшись, вони побачили преображеного Ісуса Христа: лице Його сяяло, наче сонце, а одяг Його став білим, як світло. В цей час Ісусові з`явились у славі небесній два пророки, Мойсей та Ілля, і розмовляли з Ним про страждання та смерть, які Йому належало перетерпіти в Єрусалимі. Неземна радість наповнила серця учнів, бо вони побачили також Мойсея та Іллю. Апостол Петро негайно викликнув: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі» (Мт.17:4). Раптом світла хмара осінила їх і вони почули із хмари голос (Бога Отця): ««Це – мій улюблений Син, його слухайте!» (Мт.17:5). Учні зі страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них і доторкнувся та промовив: «Устаньте, не бійтесь» (Мт.17:7). Учні встали і побачили Ісуса Христа у звичайному вигляді.

Коли ж вони спускалися з гори, Ісус Христос повелів нікому не розповідати про те, що бачили, доки Він не воскресне з мертвих (Див.: Мт.17: 1-13; Мр.9:2-13; Лк.9:28-36). Своїм Преображенням Спаситель показав життя людей у Царстві Небесному і як зміниться весь наш земний світ.

ІІ). Преображення українцями світу й України у світлі з Тавору. Наш побожний і щирий український люд впродовж тривалого часу прославився чеснотами доброти і глибокої віри, а також талантами котрі змінюють світ. Винаходи наших вчених допомогли преображувати життя інших народів. Газета Українська Правда пише, як українці перемінювали світ. Вертольоти сконструював Ігор Іванович Сікорський. Їхніх астронавтів на місяць відправив Майкл Яремович з подання Юрія Кондратюка. Йому американці встановили пам’ятник на мисі Канаверал, а в Києві немає. Американці знають свого президента НАСА – Стіва Дудчака з Тернопілля, а ми не знаємо. Їхню найсильнішу ракету «Трайдент» (Тризуб) створив пан Гнатюк. Невже такі таланти не можуть вивести Україну з кризи!? А скільки талановитих українців знищено й емігрували!

І саме цим часто зловживали вороги і не давали можливості нам розвиватися. Тому українці час від часу перебували у рабстві однієї імперії, а потім іншої… Зрештою, 70 років радянського режиму мали б викорінити з нашої душі глибоку та щиру віру, яка була у серці нашого народу. Але що сталося? Наша віра не тільки не зникла, вона стала ще сильнішою, а наша молитва лунає сьогодні ще гучніше. І вперше, за багаторічну історію нас не тільки не вдалось зламати, але ми показали всьому світу, що наша нація піднялася з колін. І сьогоднішнє свято Преображення, нагадує кожному з нас, що зараз переображується наша Церква і Держава. І скільки б не лунало від ворога, що ми не здатні об’єднатися, ми віримо, що завдяки нашій щирій молитві та сильній вірі, об’єднання українців відбудеться спочатку в єдиній Церкві, а потім і в єдиній сильній Державі.

Це «преображення» здійснюється у фізичних і духовних стражданнях, у недугах і в годині смерті. У важких життєвих обставинах людина пізнає Божу волю щодо неї, тобто те, що вона мала виконати, а не зробила. Важкі життєві обставини роблять людину задуманою, обличчя сумним, вона стогне та нарікає. Молитва християнина «Господи, хай буде не моя, а твоя воля», допомагає відчути і зрозуміти волю Божу. Виконавши своє завдання, у людини обличчя з радості сяє, очі світяться наче сонце. Тоді у житті відбувається надзвичайне піднесення на взірець таворського «преображення». Однак, Ісус просить учнів і нас з вами вставати та йти назустріч тому, що нас чекає в Оливному городі. Тому не можна лежати і спати, а треба пильно працювати, бо ще не прийшла наша година, хоча ми стали синами улюбленими у Бога.

Апостол Петро є свідком величі преображення і потішає своїх вірних, бо християнське життя проходить посеред болів, буревіїв і темряви та пандемій і хворіб. Часто чуємо такі слова: «Якщо Бог – це любов і доброта – чому таке діється у житті людини?». І далі Апостол Петро пише, що «прийдуть ті, що з вас будуть насміхатися і скажуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку створення» (ІІ Пт. 3:4). Тому Преображення є також запорука перемоги на землі ще за життя і майбутньої слави у небі. Апостол Павло підтверджує Петра: «як ми страждаємо разом з Христом, разом з ним будемо прославлені», а на іншому місці додає, що «страждання нинішнього часу негідні слави, яка має нам з´явитися» (Пор. Рим 8, 17-18).

ІІІ). «Цей – мій улюблений Син, що я його вподобав» (Мт.17:5) або дияконські свячення піддиякона Михайла Соколовського. Благодать Божа перемінює людину, збільшуючи відповідальність і служіння. Диякон – належить до першого ступеня священства й є улюблений служитель Бога. У Новому Завіті дияконія починається ще від часів Ісуса Христа. Обов’язки єпископа, священика і диякона направлені служінням перемінювати людей у світі. Тому продовжимо наші роздуми про служіння диякона, починаючи від гори Тавор. На думку святого Івана Дамаскина, Ісус Христос узяв трьох апостолів бути свідками Його Преображення. Апостол Петро прилюдно визнав Христове Божество і тому почув підтвердження цього визнання від Небесного Отця; Яків мав стати першим єпископом Єрусалиму і першим з апостолів віддав життя за Христа; Іван був улюбленим учнем Христа. Церква росла кількісно і якісно, а тому потрібно було до помочі дияконів, щоб утверджувати людей у вірі.

Загалом у сучасному світі доволі мало говориться про дияконське служіння. Значення цього слова спритно ховається за лаштунками нашої традиції. Дияконське служіння в церквах існує з моменту зародження Церкви і знаходиться неначе у тіні пастирському. Дияконське служіння є важливою і невід’ємною сходинкою до пресвітерського стану.

Висвячуючи нового диякона, хочемо всім пригадати, які завдання і саме як він має преображувати цей світ. Диякон має йти виконувати доручене завдання від Бога, перебувати завжди в молитві та служінні (пор.Дії. 6:4). За апостольських часів вони допомагали священикам у їх служінні вірним і при цьому навчали людей розуміти Слово Боже. Наприклад, архидиякон Стефан публічно проголошував Євангелію так, що «росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі» (Дії. 6:7), хоча за це був каменований.

Диякону належить піклуватися про бідних, допомагати і підтримувати потребуючих, нести служіння будь-якого роду. А прикладом для дияконів є Ісусова дияконія, тобто Його служіння та глибоке співчуття людям. «Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служили, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох» (Мр.10:45). Диякони у наших церквах беруть участь у богослужіннях, навчають Катехизму, активно займаються соціальним і матеріальним служінням. З дозволу єпископа диякон може виголошувати проповідь. Найголовніше ― це участь у Божественній Літургії і служіння потребуючим. Апостол Павло (І Тим.3:8-13) згадує про те, щоб диякони в чистому сумлінні берегли таємницю віри, тобто були вкорінені в євангельському вченні. Іншими словами, диякон виконує все, що доручить йому Господь через церковну Ієрархію.

Висновки. «Це – мій улюблений Син» (Мт.17:5). У цих словах знаходиться суть Преображення Христового. Сила благодатного таворського світла просвічує кожну людину так, що ми стаємо улюбленими дітьми Божими! Тому апостол Павло просить улюблених людей вважати на преображення, як «на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших» (ІІ Пт. 1:17-19).

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи чесною працею перемінювати серця людей, послужити народу України у світлі з Тавору.

Господи, благослови нашу землю молодими талантами, щоб вони своїм служінням витерли сирітські і вдовині сльози та принесли мир Україні. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

 

19 серпня 2020 року Божого

м.Коломия


Послання і проповіді