Подячне слово

Владики Петра Голінея, єпископа-помічника Коломийського

Ваше Блаженство, Високо Преосвященні та Преосвященні владики,

Всесвітліші, преподобні та всечесні отці,

Чесні диякони, преподобні ченці та черниці,

Дорогі браття і сестри,

Слава Ісусу Христу!

Великий наш Господь, велика його сила,

і розумові його не має міри. (Пс. 147,5)

Разом із псалмопівцем величаю, прославляю і дякую Триєдиному Богові, з волі якого я прийшов у цей світ, був покликаний до священства, а сьогодні отримав архієрейську хіротонію. Він веде мене в цьому світі посилаючи мені добрих батьків, учителів, провідників.

Похвала і прослава Пречистій Діві Марії, яка є матір’ю усіх християн та покровом у моєму житті.

Подяку складаю Святішому Отцеві Папі Францискові за благословення вибору мене на єпископа із запевненням вірності намісникові апостола Петра!

Дякую нашій Українській Греко-Католицькій Церкві, яка вистояла у нерівній боротьбі з ворогами Христового Царства і вивела український народ до свободи та тепер у тяжкий час випробувань воєнного лихоліття є поряд із своїм народом простуючи до перемоги із торжеством справедливого миру.

Дякую синам і дочкам мого народу, які власними грудьми заступили ворогові шлях, боронячи нас від цілковитої заглади. І я вірю, що Божою поміччю вони забезпечать нам справедливий мир, отримавши перемогу над віроломним ворогом, оскільки зло не матиме торжества над Божим людом ніколи.

Ваше Блаженство, наш Патріярше Святославе! Боже провидіння доручило Вам кермо української Церкви, яка є в сопричасті з намісником святого Петра, у нелегкі часи. Складно сказати коли наша церква переживала легкі часи. Також період служіння Ваших великих попередників ХХ ст. Митрополита Андрея і Патріярха Йосифа,  теж не був легким часом. Розумію, що у дні випробувань Господь є разом із своїми дітьми, посилаючи їм сильних лідерів. Тому усвідомлюючи історичність моменту, хочу підкреслити важливість Вашого батьківського проводу та архипастирського повчання, в якому Ви непристанно повторюєте: «Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!». Блаженніший Владико дякую за Вашу  стійкість у вірі, якою Ви нас надихаєте.

Преосвященний владико Василіє! Щиро дякую Вам за батьківське серце, за пропозицію продовжувати богословські студії в Римі, за постійну турботу та підтримку під час мого перебування у Вічному місті. В Римі я завжди пам’ятав Ваші настанови, що мене чекає українська земля та Коломия, зокрема, якій я маю послужити. Ви не піддалися тяжкій недузі і тому є для нас прикладом незламності і свідком того, що може осягнути людина, дух якої не зламний. Запевняю Вас, що намагатимусь бути для Вас надійним помічником та опорою в подальшому Вашому служінні Богові для добра вірних Коломийської єпархії.

Преосвященний владико Діонісіє! Ви, за домовленістю з моїм правлячим єпископом, потурбувалися про мій побут в Італії ще перед студіями. А після них залучили мене до служіння нашим вірним в Апостольському Екзархаті, вчинивши мене одним з найближчих помічників. Біля Вас я по-справжньому відчув, що означає слово Христа: «Я між вами як той, що служить». Дякую Вам за все!

Дякую високропреосвященному митрополитові нашому Володимирові, всім високопреосвященним митрополитам, преосвященним єпископам УГКЦ за довір’я та прийняття мене у свою архієрейську родину. Поручаюся вашим молитвам та сподіваюся на вашу духовну підтримку.

Щирі слова подяки архиєреям Римсько-Католицької Церкви в Україні, які молитовно злучилися з нами на чолі з Преосвященним владикою Віталієм Скомаровським, Головою корференції римо-католицьких єпископів Украни. Преосвященні владики, дуже важливо, що ми разом, перебуваючи в Католицькій Церкві, молимося та служимо українському народу в час воєнного лихоліття.

Особлива подяка моєму дорогому вчителеві, блаженної пам’яті о. мітрату Михаїлу Косилові за щире батьківське серце, духовний провід в дорозі мого священичого покликання, а також моєму дорогому приятелеві, блаженної пам’яті о. Іванові Качанюку, за підтримку під час моїх різноманітних студій.

Oggi vorrei ringraziare anche padre Peter Dufka, professore del Pontificio Istituto Orientale a Roma che fu il mio relatore della tesi di Dottorato. Durante il mio soggiorno a Roma ho avuto il piacere di beneficiare non solo dei suoi suggerimenti nellʼambito delle scienze spirituali e storiche, ma anche della sua persona, trovando in lui un buon amico sacerdote. La ringrazio di cuore per la sua presenza oggi e spero che la nostra amicizia continuerá anche nel futuro.

З приємністю згадую моїх приятелів із Апостольського Екзархату в Римі. Дякую о. Теодосію Греню, ЧСВВ, Протосинкелу Апостольского екзархату, присутньому тут о. Анібалу Соутусу, Судовому Вікарію, всім працівникам Екзархальної курії, о. Марку Семегену, ректору Собору святої Софії в Римі, який мене сьогодні впроваджував в коло архієреїв нашої Церкви, о. Василю Ілику, працівнику Державного Секретаріяту Апостольського Престолу та всьому духовенству нашої церкви в Італії. Окрема подяка о. Луїзу Касіяну, ректору Папської Української Колегії святого Йосафата в Римі та о. Іоанісу Ксантакісу, ректору Папської Грецької Колегії святого Атанасія в Римі. Шкода, що тільки одиниці змогли прибути на це свято, але я переконаний, що всі вони з’єднані зі мною духовно в молитві.

Дякую всім священникам учням о. Михаїла Косила, з якими розділяли спільні хвилини радості та випробувань. Особливі слова подяки моєму колишньому парохові, о. мітрату Богданові Іванюку, священникам Яремчанського деканату та вірянам з Делятиської парафії. Також дякую моєму колишньому сотрудникові о. Любомирові Костюку священникам Римського деканату та вірним з Римської парафії. Всім друзям з часу івано-франківських, варшавських та римських студій.

Подяка всім представникам чернечих спільнот тут присутнім та тим, які молитовно єднаються зі мною в цей особливий день. Дякую всім та прошу підтримки молитвою.

Дякую всім своїм учителям з Добротівської школи, Коломийського 14 училища, викладачам Івано-Франківського катехитично-теологічного духовного інституту, Прикарпатського національного університету, професорам варшавських та римських студій. Педагогічним колективам Делятинського Ліцею № 1 та Катехитичної школи ім. блаженного Симеона Лукача в Делятині. Дякую всім моїм учням за їх любов до мене та пам’ять про мене.

На завершення дякую своїй родині. Блаженної пам’яті батькам: татові Василеві за патріотичне, а мамі Марії за релігійне виховання. Братам Богданові та Андрієві, а також сестрам Анні та Галині за підтримку в моїй священичій дорозі. Велика подяка родині о. Михаїла Косила, яка стала моєю родиною. Дякую, блаженної пам’яті, хресному батькові Михайлові та слава Богу, ще живій Хресній мамі, Марії. Усім своїм похресникам і похресницям. Прошу вибачення у рідних, що для всіх вас мав мало часу. В майбутньому його не стане більше, оскільки моя родина сьогодні неймовірно виросла. Дякую всім та прошу всіх про молитву.

Слава Ісусу Христу!