Третього дня після празника Різдва Христового Церква наводить нам подвижницький приклад любові Бога в особі святого первомученика і архидиякона Стефана. Оскаржений перед Синедріоном він мужньо продовжував визнавати християнську віру. Через це його було каменовано за містом. Оскільки згадок про день смерті немає, то Церква пов’язує пам’ять про Стефана з празником Христового Різдва, бо як перший Христовий мученик він мав дуже близьке відношення до Спасителя.

Цього пам’ятного дня правлячий архиєрей Коломийської єпархії відвідав парафію св. Архистратига Михаїла м. Коломиї. За Божественною Літургією єпископу співслужив парох о. м. Петро Чиборак із сотрудниками о. Іваном Остафійчуком, о. Юрієм Терещенком та о. Володимиром Гуменюком.

У своїй проповіді владика звернув увагу вірних на злочин вбивста, який перегукується зі вшануванням пам’ять Стефана, якого каменували, а також з сьогоднішнім Євангелієм про злих виноградарів.

” “А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували” (Мт.21:35). Господар в цій притчі – Бог Отець. Насаджений Ним виноградник втілює народ єврейський, який виведений з країни Єгипетської і звільнений з рабства. Господь насадив юдейський народ в землі, де течуть молочні та медові потоки, щоб вони принесли плід заповідей Божих. Обвів його огорожею, тобто зміцнив їх захистом ангелів. Видовбав у ньому чавило, тобто святу Церкву, де збираються плоди праведності й святості; подібно до того, як грона давляться лише в результаті старанної праці, так і святі мученики в результаті страшних гонінь і тортур, немов виноградні грона, проливають свою кров”, — пояснив єпископ.

Продовжуючи кир Василій зазначив, що з волі Отця у виноградник прийшов Його Син, Ісус Христос. Тож виноградарі, учителі Закону, вирішили вбити спадкоємця і забрати собі його спадщину. “І, взявши його, вивели геть з виноградника й убили” (Мт. 21:39)“.

“Вони розіп’яли Господа, — мовив владика, — поза містом, кричачи: “Нехай буде розіп’ятий!” (Мт. 27:22). Отже, господар виноградника їх покарає і забере від них Царство Боже та дасть іншим народам, котрі будуть з виноградника “приносити плоди його” (Мт. 21:43)”.

По завершенню своєї науки проповідник закликав парафіян пам’ятати, що людське життя — неоціненний скарб. “Любімо тих, що ще живуть, шануймо тих, хто вже відійшов… Не сміємо ніколи забирати для себе права Творця, бо лише Він є єдиним Паном життя і смерті. Кожен повинен дбати про своє життя, оберігати цей скарб від усіляких небезпек, піклуватися завжди про все необхідне для його утримання. Книга Йова каже, що у руці Бога перебуває душа всього живого і дихання кожного людського тіла… (пор. Йов. 12:10)”, — сказав владика.

Після Літургії владика склав подяку священникам і всім присутнім за радість спільної молитви в часі різдвяних свят. Опісля відбулося мирування.

Джерело: пресслужба єпархії