31.08. 2021 р. Б. в м. Коломия, в конференц-залі Коломийського ліцей №8, відбулася спільна зустріч, тема якої висвітлює «Роль духовенства у вихованні підростаючого покоління». Ця зустріч зібрала представників влади та духовенства, в ній взяли участь: Преосвященний владика Василій Івасюк, єпарх Коломийський, УГКЦ; Преосвященний владика Юліан Гатала, ПЦУ; Преосвященний владика Едуард Кава, РКЦ; служби у справах дітей, управління освяти, директорів ліцеїв, гімназій та учителів християнської етики.

У своєму слові Преосвященний владика Василій наголосив, що молодь – це майбутнє України, котру так важливо виховувати на засадах любові, патріотизму, поваги.

Такі зустрічі повинні посприяти розвитку та вихованню дітей: допомогти їм у кризовій ситуації, створити молодіжні центри, де б молодь відчувала себе потрібною і захищеною, розвивати вчення про Бога та Його створений світ.

Опісля відбулося посвячення спортивного майданчика Коломийського ліцею №8.

Також в цей день відбулося вшанування пам’яті Героя України – Володимира Костюка, який загинув у бою за м. Іловайськ. Панахиду біля меморіальної дошки Герою України, Володимиру Костюку, відслужив преосвященний владика Василій у співслужінні із духовенством.

Костюк Володимир Миколайович – Герой України, Капітан ІІІ рангу, офіцер-водолаз спецпризначення, «морський котик». Народився у сім’ї військовослужбовця 17.03.1981 р. у с. Яківка Тлумацького району, Івано-Франківської області. З 1-6 клас навчався у м. Мончегорську Мурманської області. Продовжив подальше навчання у Чернігівському ліцею, а згодом і в м. Коломиї, ЗОШ  №4. Закінчив 11 клас у 1998 р. в Коломийській ЗОШ № 8.

З самого дитинства бажав продовжити шлях свого батька, тому йде у службу Збройних сил, а згодом вступає в Одеський інститут сухопутних військ, потім проходить службу у центрі «Десна», де переводиться у військову частину «морських котиків». Продовжує навчання у Хорватії та Канаді, стає учасником спільних навчань Україна-НАТО.

Патріотизм та щиро любов до своєї Батьківщини не могли залишити його осторонь тих подій, які розпочалися 2014 р. 9 серпня керівництво направляє його на війну. 31 серпня він ще встиг зателефонувати дружині й повідомити, що у нього все гаразд. Проте попереду був бій за м. Іловайськ на Донеччині. А 1 вересня батьки отримали сумну звістку, що їхній син загинув.

Побратими пам’ятають його, як доброго, щирого, правдивого, принципового друга, котрий завжди приходив на допомогу. Він був справжнім фахівцем військової служби: підготував до стрибка із парашута півтисячі військових. Завжди обстоював власну думку, жодного разу не підвищував свого голосу на інших, приймав вольові командирські рішення. Був щирою й доброю людиною.

У Володимира були мрії, надії, сподівання на щасливе й мирне життя, але, коли небезпека підкралася до кордонів нашої України, він, не вагаючись, став на її захист.

31.08.2014 р. – час, коли закінчилося його життя, як мужнього та відважного Героя своєї землі. Він віддав своє життя, щоби кожен із нас продовжував жити на мирній, квітучій, славній Україні. Його подвиг навічно закарбується у літописі рідного міста Коломиї. Світлий та мужній образ навічно залишитися у  серцях усіх нас.

Вічная пам’ять, Герою України!

Пресслужба Коломийської єпархії