20 березня 2022 р. Б., у Другу неділю Великого посту, Преосвященний владика Василій Івасюк молився Божественну Літургію у Катедральному соборі Преображення Христового м. Коломиї.

Кир Василію співслужили: о. Володимир Білослудцев, адміністратор собору; о. Сергій Триф’як, синкел у справах соціального служіння; о. Роман Бойчук.

Звертаючись до вірних, владика Василій підкреслив: «Світ дивиться на російсько-українську війну наляканими, стурбованими і співчутливими очима, робить нерішучі жести, прораховує кожен свій крок, щось вигукує, скептично посмикується і посміхається, розслаблено бурмотить, витримує дипломатичну мовчанку, ніяковіє й опускає очі перед горем Народу України. Україна в той час закриває собою своїх дітей під час чергових ракетних ударів. А коли все таки наважуються очі підняти, то глибоко вражені, що то за така Україна? Її поливають градами, а вона стоїть. Її накривають крилатими ракетами, а вона стоїть. Їй звідусіль пересікають гусеничними танками, а вона стоїть. Їй прямо кажуть, що треба втікати у бомбосховища перед авіанальотами, а вона пішла збивати літаки. Їй пхають межи очі ядерну кнопку, а вона сміється і мовчки далі обороняється. Світ не дихає, а панічно скуповує йод перед імовірною небезпекою радіоактивного зараження, а Україна стоїть. З якої такої сталі зроблена ця Україна? Що такого було в молоці її матері? Чим таким годують цих воїнів тисячі волонтерських рук?

До сьогодні ані світ, ані ми самі не усвідомлювали, що в нас є така сила, міць і любов. Вони завжди були. Просто роками лежали приспані недругами, «руським міром» та прикриті пір’ям «голубів миру». Ця сила лежала й чекала, щоб вибухнути любов’ю до землі Тараса Шевченка і Лесі Українки. Страх нині відчуває світ, а ми відчуваємо лють за кожну дитину, позбавлену життя, за кожну понівечену долю, за кожне спалене місто, за кожну зруйновану мрію. І ця лють додає нам сили.

Ми відчуваємо свободу вперше і по-справжньому; вона така вразлива і водночас така потужна та додає нам сили боротися. Ми відчуваємо любов, тому що всі стали більш рідними. Тисячі тисяч рук послідовно викладають шлях до перемоги кожен на своєму місці. І ця любов додає нам сили».

Вкінці Божественної Літургії о. Володимир Білослудцев, адміністратор собору, подякува владиці за спільну молитву й повчальну науку.

Пресслужба Коломийської єпархії

Світлини: Микола Врубель