Єпископ-помічник Петро Голіней з Коломиї (Україна) під час візиту до єпархії Шпейєр (Speyer)

У багатьох богословів, а також у багатьох волонтерів дзвенить у вухах, коли вони чують або читають: “Радість і надія, смуток і страх”. Цими словами починається Душпастирська Конституція Другого Ватиканського Собору, яка цитується знову і знову і багато в чому надихає Церкву на пастирську діяльність.

Ці слова у абсолютно новий і дуже особливий спосіб оживив єпископ-помічник Петро Голіней Коломийської єпархії, під час свого короткого візиту до Шпаєра. Єпископ-помічник повертаючись з Антверпену, де висвятив семінариста своєї єпархії на диякона, також відвідав сотрудника Василя Василишина, священника зі своєї єпархії, який служить в Цвайбрюккені; Супроводжував його економ єпархії отець Віктор Прийдун.

21 лютого 2024 року у Шпаєрі єпископа-помічника Голінея  та його священників прийняла директорка  Ординаріату Крістіна Ламбріх, голова відділу кадрів, в той час  єпископ д-р. Віземан був на конференції єпископів.

Обмін думками з єпископом-помічником Голінеєм та його супутниками був дуже жвавим і дав привід для радості та надії – хоча б тому, що священник з України з великою відданістю працює, як душпастир у єпархії Шпейєра. Рішення про призначення о. Василя Василишина в єпархію було прийнято ще до вторгнення в Україну – зараз воно виявляється благословенням, оскільки молодий священник може допомогти своїм співвітчизникам у багатьох випадках, особливо як душпастир. Той факт, що ця допомога є вкрай необхідною, також викликав моменти смутку на зустрічі, в якій неодноразово згадувалося про безсилля перед жорстокістю війни. Дуже конкретні ситуації дали зрозуміти, наскільки гнітючою є ситуація в Україні і які страхи вона викликає. Єпископ-помічник Голіней не посоромився розповісти  історію про те, як він злякався  на прогулянці в Цвайбрюккені: молодь запустила феєрверк, який він сприйняв зовсім по-іншому через численні ракетні і безпілотні атаки з боку Росії – як безпосередню загроз.

Чим довше тривала розмова, тим помітнішою вона ставала: у цьому розмаїтті емоцій віра об’єднує і дає надію, що взаємодопомога сприятиме створенню більш гуманного і придатного для життя світу. Видимим знаком цього є ікона («Це мати твоя»), яку єпископ-помічник Голіней привіз з собою з рідної країни:  І також єпископ-помічник привіз Коломийську Ікону „Це мати твоя“ до Шпейєра і подарував директорці  Ординаріату Ламбріх на знак солідарності та співпраці між двома Єпархіями.

Джерело: https://www.bistum-speyer.de/news/nachrichtenansicht/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=37764&cHash=9aacb752d63bb427633a45ad2388e2eb (дата звернення: 26.02.2024).

Переклад: о. Василь Василишин