Звернення Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я

з нагоди

«Дня парафіяльної молитви за зцілення матерів та родин,

які втратили дитину до народження»

у неділю після Різдва Христового

«В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання:

то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче,

 щоб її втішити, бо їх немає.»

Сьогодні з євангельського уривку чуємо, що Свята Родина переживає великі труднощі, адже відразу після народження Спасителя перебуває в небезпеці, і втікає до Єгипту. Бажання Ірода вбити дитя Ісуса, який може претендувати на його царський трон, переросло у бажання вбити всіх дітей до двох років у Вифлеємі і по всій окрузі.

Захистити Ісуса і його матір має Святий Йосиф, який є людиною відкритою на знаки Бога. Він приймає послання ангела, хоча Бог об’явив йому свою волю в спосіб, який не виключав сумніву. Все ж, зрілим розумом, по внутрішній молитві, розпізнаванню,  Йосиф визнав в словах ангела волю Бога. Бог промовляє до нас по-різному: через наші прагнення, натхнення, голос совісті  і діє також в непередбачуваний спосіб, використовує навіть сни і скрутні ситуації, збіг обставин, випадки, щоб привести свій план до кінця. Сьогодні Бог запитує нас. Чи ми розпізнаємо Божий голос? Чи виконуємо Його волю? Адже  Божа воля –  це наше життя і його збереження, а людські бажання часто загрожують життю і навіть його знищують.

У неділю після Різдва Христового Церква (згідно постанов Синоду Єпископів КГВА) запрошує нас до молитви за зцілення матерів та родин, які втратили дитину до її народження. Ми в смутку разом з батьками, які втратили своїх дітей у різних обставинах, усвідомлюємо, що говорити правду важко, проте необхідно. «Час зцілює рани», – часто говорять людям, які втратили дитя. Це мало би бути втіхою, а стається навпаки. Важливо, щоб такі батьки могли поділитися своїм болем, тугою, труднощами і радощами, щоб вони могли говорити про свою дитину, щоб не відчували самотності. Втрата ненародженої дитини не минає безслідно. Навіть у випадку викидня або народження мертвої дитини, часто батьки мають відчуття провини. Щоб допомогти людям у подібних ситуаціях, Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я напрацювала спеціальну програму під назвою Місія «Рахиль». Це програма для зцілення ран, що залишаються на людській душі через втрату ненародженої дитини. Місія «Рахиль» – це також  мережа фахівців (священиків, монахинь, психологів, психотерапевтів, медичних капеланів, волонтерів), які забезпечують духовно-психологічну опіку особам, котрі зіткнулися з проблемою втрати ненародженої дитини (через викидень, позаматкову вагітність, аборт, використання ранньо-абортивних засобів, штучне запліднення). Вони покликані супроводжувати людину на шляху її зцілення через подолання смутку за втраченою дитиною, оздоровлення стосунків у сім’ї, відновлення відносин з Богом та возз’єднання з Церквою.

Для тих, хто пережив втрату дитини до народження, Місія «Рахиль» організовує трьохденні реколекції, до участі в яких потрібно наперед зголоситися за телефоном Місіі. Плодами цих реколекцій є прощення та примирення з собою, з Богом, з рідними й близькими. Це дає змогу в особливий спосіб прийняти своє материнство й батьківство, вийти з пустелі страждань і безнадії, відкритися на любов Бога і перестати вважати себе не гідними Його благодаті.  Сам Бог, який є найкращим лікарем і психотерапевтом, лікує рани душі, а люди – лише знаряддям в Його руках.  Фахівці Місії «Рахиль» готові вас вислухати і допомогти на дорозі зцілення.

Комісія УГКЦ

у справах душпастирства охорони здоров’я

Молитва

Всеблагий Боже, милостивий Цілителю та Утішителю, уповаємо на Твою вітцівську любов і просимо: зціли болісні рани батьків від втрати дітей, подай їм та родичам мир і надію, а душі дітей прийми у Свої люблячі обійми. Даруй батькам, Господи радість, від зустрічі з своїми дітьми в Царстві Небесному, щоб разом прославляти Твоє превелике милосердя – Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. 

Телефони Місії «Рахиль»: +380 96 948 98 69

Джерело: Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я