24 травня, у селі Семаківці, родинному селі блаженного Миколая Чарнецького, відбулася проща за участі Преосвященного владики Петра Голінея, єпископа-помічника Коломийського, та численного духовенства єпархії.

На початку відбулася традиційна зустріч Архиєрея, після якої духовенство рушило процесійною ходою, з мощами свщ. мч. Миколая Чарнецького, до літньої каплиці. Далі єпископ очолив Архиєрейську Божественну Літургію.

Разом з владикою Петром співслужили: о. Василь Скрипка, протопресвітер Чернелицький, о. м. Богдан Михайлина, протопресвітер Пнівський, о. Василь Панівник, протопресвітер Тисменичанський, о. Василь Ткачук, протопресвітер Ланчинський, та велике число священників із цих деканатів.

Після євангельських читань владика виголосив проповідь:

«Ісус є образом Доброго Пастиря, який шукає навіть найменшу і найзагубленішу вівцю, що відлучилася від стада. І Він шукає її не для того, щоб дорікати чи засуджувати, а щоб повернути назад – до стада.

Хто є цією заблуканою вівцею? Нею є кожен із нас. Часто ми у своєму житті шукаємо щастя поза Божою волею, поза Його заповідями. Саме там на нас чигає велика небезпека. Іноді вівця може так далеко заблукати, що зовсім відірветься від стада. Та Господь приходить саме для того, щоб повернути її до Своєї кошари.

В образі Доброго Пастиря маємо також блаженного Миколая Чарнецького, який отримав від Бога покликання бути пастирем для свого духовного стада і провідником українського народу.

Разом з іншими отцями-редемптористами він вирушив на Волинь – край, що зазнав жорстоких випробувань від московської імперії. Тут він розгорнув активну місійну діяльність, яка дала великий духовний плід. Однак із початком Другої світової війни вся місіонерська праця була зруйнована.

Сьогодні блаженний Миколай Чарнецький є для нас прикладом вірності та стійкості у вірі. Після свячення на єпископа радянська влада вигнала його з Волині. Згодом він переїхав до Львова, де вже німецька окупаційна адміністрація заборонила йому проповідувати. Коли ж радянські війська знову захопили місто, Миколая Чарнецького було арештовано й відправлено на каторгу.

Коли він, знесилений і хворий, повернувся додому, його тіло було зламане, але дух залишався незламним. Він і далі дбав про Церкву та своє духовне стадо – як справжній Добрий Пастир».

Після Літургії о. Василь Скрипка висловив вдячність владиці Петрові, зазначивши, що Архиєрей добре володіє знаннями з минулого УГКЦ. А також по-справжньому живе історією своєї Церкви і рідного краю.

Відтак єпископ спільно зі священниками відслужив Чин малого освячення води. На завершення всі паломники, сповнені Божого благословення, повернулися до своїх домівок.

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ
Світлини: бр. Роман Мизюк