Як стародавня ікона Богородиці “Виховання” об’єднала в молитві педагогів, батьків та школярів.

П’ять років у селищі Верховина на Івано-Франківщині діє єдина в Україні спільнота “Вчителі в молитві”. Педагоги щотижня моляться перед іконою Богородиці “Виховання” за своїх учнів, які навчаються та проживають у мистецькому ліцеї-інтернаті №1.

У цьому ліції здобувають освіту діти з найвіддаленіших сіл Карпат, а педагоги заміняють їм з понеділка до п’ятниці батьків та рідних. “У нас працюють вчителі, які по-християнськи виховують і своїх дітей, і учнів, — розповідає Леся Сандуляк, ініціаторка створення спільноти та вчителька християнської етики ліцею (на фото). — З літератури я дізналася, що є візантійська давня ікона Богородиці “Виховання”, і дуже зраділа —  адже ця ікона призначена для молитви батьків, родичів учнів, студентів, вчителів і викладачів”.

За словами пані Сандуляк, про історію ікони відомо мало. Її написали у Візантії. З невідомих причин ікона опинилася у Казанському соборі в Москві, але після перевороту більшовиків у 1917 році — зникла. Де нині оригінал образа —  невідомо. Копії ікони є в кількох православних храмах України.

На ній зображена Діва Марія, Яка підтримує лівою рукою маленького Ісуса в накидці, а частина Його Тіла відкрита. Як кажуть знавці іконопису, таке зображення одягу Ісуса є символом майбутньої Плащаниці. Правою рукою Ісус наче вказує людям на Пресвяту Марію, Яка для кожного є Небесною Матір’ю. Чому саме ікона отримала назву “Виховання”, фахівці сказати не можуть. “Ця ікона запала мені в душу, —  продовжує Леся Сандуляк. — Я стала молитися перед нею за свою родину, а згодом — за своїх учнів. Чому так? Сама не знаю, напевно, таке було Боже провидіння“.

Відтоді минуло п’ять років. Щосереди у верховинському храмі Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ вчителі моляться за здоров’я та успіхи своїх рідних дітей і учнів.

“Я одразу долучилась до доброї справи колеги, — додає Оксана Волинюк, директорка ліцею. —  Після кількох зустрічей подумала, що варто назвати нашу групу молільниць. Отож і виникла назва нашої спільноти — “Вчителі в молитві”.

“Молитва за учнів —  це щось особливе, значніше, аніж молитва за власних дітей”. 

На молитовних зустрічах педагоги моляться акафіст до ікони Богородиці “Виховання” та вервицю. Перед молитвою кожна учасниця спільноти подумки або вголос виголошує свої прохання.

“У кожного вчителя, особливо в тих, хто має класне  керівництво, є інформація про певні проблеми учнів та вихованців, — мовить пані Волинюк. — У когось батьки сваряться, розлучаються, мають фінансові проблеми, у когось труднощі в навчанні, у когось проблеми із власним здоров’ям  чи здоров’ям рідних, хтось не може знайти спільну мову з однокласниками… За вирішення всіх проблем і моляться наші вчителі”.

До речі, після кількох молитовних зустрічей до храму стали приходити батьки та родичі ліцеїстів і учнів з інших шкіл. Окрім молитовних зустрічей, щомісяця в церкві відбуваються Служби Божі за здоров’я та добре навчання учнів.

Верховинські педагоги зі спільноти “Вчителів молитві” кажуть, що дуже дієвими є молитви перед початком та наприкінці навчального року. На початку моляться за здоров’я і старання учнів, а наприкінці — за успішні екзамени, атестації, ЗНО, вступ в доросле життя та добру й щасливу долю випускників. З трепетом і сльозами моляться завипускників ліцею, які захищають Україну на Сході.

“Це не навчання і не екзамен, аби говорити про результати, —  каже з усмішкою Оксана Волинюк. — Молитва за учнів —  це щось особливе, значніше, аніж молитва за власних дітей. Ми раді, що наші діти добре навчаються, мають мистецькі та спортивні здобутки. В учнів з особливими потребами не погіршується здоров’я. Та й у наших дітей все добре, а ми маємо роботу та можемо вчити і вчитися. За це ми вдячні Богові”.

Тож учасниці єдиної в Україні молитовної спільноти вчителів запрошують долучитися до них усіх колег-педагогів.

Акафіст до ікони Богородиці “Виховання” можна знайти ТУТ

Автор: Сабіна РУЖИЦЬКА

Джерело: газета “Добрий лікар”