У неділю, 26 січня,  правлячий архиєрей Коломийської єпархії кир Василій Івасюк відвідав парафіяльну громаду Успіння Пресвятої Богородиці с. Гвізд з нагоди 25-ї річниці священства пароха о. Івана.

Молитовну радість розділити завітали також священники: протопресвітер Надвірнянський о. Андрій Бакота, протопресвітер Ланчинський о. Василь Ткачук, протопресвітер Тисменичанський о. Василь Панівник, син ювіляра о. Петро Гедзик та численне духовенство єпархії.

Після прочитання Євангельської розповіді про Галилею, землі Завулон та Нафталі владика Василій зазначив, що її дуже важко зрозуміти без знання історії.

“Месія на цих землях став світлом для народу, “який сидів у темряві, побачив велике світло” (Мт.4:16). Пророк Ісая писав про важкі часи відступництва народу від Бога. Люди вийшли з Єгипетської неволі і знову повстали проти Бога та стали грішити. Вони спорудили собі у кожному місті статуї ідолів, робили лихі справи, почали ворожити і гнівити Господа. Господь говорив їм: “не чиніть цього!” (ІІ Цар. 17:12) і не запитуйте “мерців про живих” (Іс. 8:19), а звертайтеся до закону і до джерела світла. Не виконання закону і нехтування заповідями Господніми повертає людей у темряву…”

Народ не покаявся, тому зазнав неволі від асирійців, що їх завоювали. “Асирійці — продовжив владика, — були найлютішими з усіх завойовників. Назва їх держави стала синонімом жорстокості і звірства. Важко знайти кривавіші сторінки в історії. Тому зовсім не дивно, що євреї люто ненавиділи асирійців. Приклад такого ставлення збережений у книзі пророка Йони, коли він відмовлявся проповідувати у Ніневії – столиці Асирії. Бог помилував мешканців цього міста, а пророк Йона почав гніватися на Бога та противитися волі Божій. Так часто буває у житті, що Бог прощає, а люди ні!”

Завершуючи єпископ наголосив на тому, що Історія України тісно переплітається з долею поколінь “Завулон та Нафталі”, адже завойовники з півночі, як каже Євангеліє, вторглися на територію і нашої держави.

“Наш народ також перетерпів: переслідування, примусове переселення людей з України до Сибіру, ув’язнення у концтабори, заборона молитися, голодомори, заселення звільнених територій іншими народам, змішані шлюби, зречення від героїв, назви вулиць… Умови так створюються, що люди терплять і покидають святу батьківську землю та чисельно виїжджають за межі України у пошуках кращої долі. Тому, перш за все, шукаймо покаяння, бо тільки Господь може вивести нас з темряви гріха”.

Опісля зі словами вітання, у ювілейну річницю священства, владика звернувся до пароха храму:

“Сьогодні небеса дивляться на вас, отче Іване, як радієте, страждаєте і приймаєте вітання. Послух Церкві – це найцінніший подарунок, який можете покласти до ніг Ісуса. Продовжуйте сумлінно виконувати пастирське завдання, щоб гідно завершити своє життя. Від усієї душі бажаємо Вам наступних ювілеїв, осяяних вінцем святості. У цей день нехай Господь, молитвами Пресвятої Богородиці, завжди укріпляє Ваші душевні та тілесні сили, дарує невичерпну наснагу для подальшого плідного служіння у Христовій Церкві”.

Далі єпископ вручив подячні грамоти: о. Івану Гедзику – з нагоди 25 років священства, о. Петру Гедзику – з нагоди річниці священства, а також дружині та мамі ювіляра. У свою чергу о. Іван подякував Преосвященному владиці Василію за велику довіру, батьківську любов та добрий приклад у священстві.

Джерело: пресслужба єпархії

Фото: бр. Павло Гедзик