18 травня, Преосвященний владика Василій Івасюк, єпарх Коломийський, звершив Архиєрейську Божественну Літургію на парафії Святого великомученика Дмитрія у селі Джурів, Снятинського протопресвітеріату. Особливою радістю для парафіяльної спільноти цього дня стали дияконські свячення, які владика Василій уділив випускникові Івано-Франківської духовної семінарії.

У молитві разом з єпископом єдналися: о. Сергій Радченко, настоятель храму, о. м. Теодор Оробець, протопресвітер Снятинський, о. Василь Гоян, протопресвітер Заболотівський, о. Богдан Киктик, голова Літугійної комісії Коломийської єпархії, о. Ярослав Стеф’юк, референт руху за тверезість життя, о. Іван Гаврилаш, о. Сергій Стефанський, диякон Микола Врубель, а також парафіяни та гості.

Під час проповіді владика Василій Івасюк розважив над євангельським уривком неділі самарянки:

«Чисте Джерело завжди служить місцем зустрічі з людьми і місцем спілкування. Нині у наших краях відчуваємо брак води у криницях через засушливий клімат, а це є палець Божий.  

Євангелист Іван описує розмову Христа із жінкою, незважаючи на всі тогочасні людські перепони. Юдеї вважали самарян зрадниками своєї релігії. Взяти воду з рук жінки-самарянки було знаком величезного сорому. Господь звертається перший: «Дай Мені напитися» (Ів. 4:7). Однак спраглою в тій історії насправді є жінка.  

Патріарх Святослав каже, що у розмові із жінкою-самарянкою Ісус Христос розкриває історію її невдалого подружнього життя і дає їй напитися живої води з Джерела життя, яке втамовує спрагу навіки. Цю новину жінка несе людям до самарійського міста, що зустріла Месію біля криниці. Він є Той, Хто відкриває Джерело живої води спрагненим. Христос сказав: “Вода бо, що дам йому Я, стане в ньому джерелом такої води, що струмує в життя вічне!” (Ів. 4: 14)». 

З нагоди свячень єпископ також наголосив на важливості дияконського служіння, як першого щабля у священичому покликанні:

«Наша Церква присвячує місяць травень молебням в честь Пречистої Діви Марії. В цей місяць травень, коли все оживає, над піддияконом Святославом пролунають слова єпископа “Божественна благодать, що завжди недужих оздоровлює (…), поставляє піддиякона в дияконство. (…) щоб зійшла на нього благодать Пресвятого Духа”. Хор співає потрійне: “Господи помилуй!”. Свячення включають його до священичого стану та уділяють Святого Духа через покладанням рук на голову Святослава і молитвою єпископа. Владика випрошує для нього віри, любові, сили і святості та просить Господа про звільнення його від гріха, а його сану дияконства бути чистим і бездоганним… 

Згадуючи милосердного самарянина, першу допомогу пограбованому та побитому подорожньому надав диякон. Диякони у християнській спільноті були відповідальні за те, щоб ніхто не був голодним, але належно забезпечений. Їхнім завданням було дбати за скривджених, побитих, хворих. Сьогодні це старання виконують «Карітаси» і цивільні служби. Однак, нагоди послужити другій людині ніколи не забракне. Потрібно тільки хотіти побачити потребуючих. Пригадує нам про це сам Христос, коли апостоли нарікали, що дорогоцінне миро, вилите жінкою на його ноги можна було продати і роздати бідним. 

Сьогоднішня Служба Божа в нашому парафіяльному храмі с. Джурів повинна бути для нас усіх нагодою подяки Богові за покликання диякона Святослава. Він наш земляк, бо народився у с. Іллінці і став запрошений до священичого служіння. Сьогодні ми повинні бути вдячні Богові, що разом знаходяться молоді хлопці, які хочуть служити українському народові». 

Одразу після виголосу «І нехай будуть милості великого Бога», відбувся Чин поставлення піддиякона Святослава Козаченка в сан диякона.

Після Літургії владика подякував протопресвітерам та священникам котрі приїхали на це свято: «Щиро дякую Богові за те, що ми сьогодні могли своєю молитвою підтримали новопоставленого диякона Святослава». Владика подякував парафіянам і гостям, побажавши всім здоровʼя, щастя і многих літ.

Відтак о. Сергій Радченко висловив вдячність владиці за присутність, молитву і благословення, після чого подарував Архиєреєві ікону святого Дмитрія. Владика Василій згадав також за воїнів ЗСУ, котрі є на передовій чи у полоні та закликав молитися за них. Опісля, всі присутні помолилися в цьому намірі.

Потім парафіяни церкви с. Іллінці, від імені хору «Аніма», привітали новопоставленого диякона Святослава та побажали йому: миру, злагоди, любові, Божої благодаті та ревної молитви, щоб гідно нести це покликання багато років.

До привітань долучився і о. Сергій Стефанський, адміністратор парафії Святого пророка Іллі в Іллінцях. Священник побажав диякону бути чесним і правдивим робітником у Господньому винограднику.

На завершення Архиєрей, спільно зі священниками, освятив парафіяльну дзвінницю та подякував жертводавцям, які спричинилися до її будівництва, подарувавши їм ікону святого Дмитрія.

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ
Світлини: бр. Максим Федюк