Проща почалась молитовною ходою, відтак розпочалася  Хресна Дорога де прочани роздумували над страстями Ісуса Христа. По цьому часі єпископ-помічник Петро Голіней у співслужінні з парохом о. Іваном Тиханським та численним духовенством звершив Архиєрейську Божественну Літургію.

Звертаючись до вірних, які великою кількістю зібралися сьогодні в день святителя Йоана Золотоустого, владика Петро пригадав що: «Божествена Літургія – є творіння Бога. Іван Золотоустий, був тим хто унормував літургійні тексти, які були до нього, зробивши таким чином реформу.  На кожній Літургії на завершення ми чуємо слова останніх слів її , які проголошуються в часі відпусту. Кожен священник згадує його ім’я. Як мала жити людина у цьому світі, щоб залишитися так довго у пам’яті Христової церкви і щоб його ім’я було згадувано практично щодень? Це мав бути надзвичайно великий чоловік, але великий не за фізичними можливостями , а великий вірою і словом. Не дарма ми його називаємо золотими устами – Золотоустим.

Щоби нам сказав Іван Золотоустий сьогодні?  Напевно те саме що говорив в імператорськім дворі. Ми собі думаємо, що багатші люди вони гірші і грішніші, але гріх не залежить від статку людини, від місця життя, гріх залежить від самої людини. Іван Золотоустий говорив ті слова, які мав казати за словом апостола Павла, який повчав Тимотея: «Нагадуй вчасно чи невчасно, бо прийдуть дні, що люди не знесуть здорової науки, а будуть собі вибирати проповідників, які будуть уприємнювати їхній слух». За це Іван Золотоустий поплатився, його відіслали на заслання імператорського двору, потім сталися випробування, і так Іван Золотоустий помер у засланні».

Сьогодні, гортаючи цитати, які залишив нам цей великий проповідник я зустрів одну, яка мене найбільше вразила: «Відчай гірше гріха». Гріх до людини приходить через людську неміч і коли людина є у відчаї, то не зрозуміло чи людина покається у гріхах. Не впустімо відчай у свої серця, залишаймося у Божій волі до кінця, вірмо, що ми дістанемо те, що у Бога заслужили. Бог ніколи не відкидає своїх дітей, бо немає такого великого зла , якого би наш Спаситель не перетворив на добро».

Пізніше по закінченню Божественної Літургії, вірні мали змогу приступити до мирування, а також було звершено Владикою Петром чин освяченням води.

Стаття та фото: Максим Федюк