«Тут я бачу Бога»

(о. Еміліан Ковч).

Вступ. Хрест Господній – це знаряддя спасіння. Освячуючи хрест на початку будівництва, а на закінчення будови його переможно встановлять на куполі храму.

І). Що означає для нас хрест? Ісуса Христа розпинають ганебно на хресті, бо така смертна кара була чинною тільки для розбійників. Знак хреста у слов’янських реліґіях мав позитивне значення – знак сонця. У єгипетських давніх реліґіях хрест був символом бога Ра. Коли йдеться про хрест, на якому розпинали людей, як знаряддя смерті, тоді у римлян і в юдеїв це було свідчення ганебної смерті. Апостол Павло каже, що був «проклятим кожен, хто висить на дереві» (Гал. 3:13).

Християнство, спочатку як спосіб життя, а пізніше як реліґія, змінює значення цієї ганебної смерті. Людина у справах, котрі неможливо вирішити, ставить горизонтальну риску «мінус». Господь дуже просто вирішує справу і на людську горизонтальну риску додає Божу вертикальну риску і робить «плюс». Отже, коли люди не можуть вирішити, тоді Бог своєю волею довершує добро.

На початку створення світу відбулось свідоме гріхопадіння людини і гріх та смерть стали неминучими нашими супутниками. Одначе, Бог дарує з небес людині спасіння. Подібно відбувається з хрестом: спочатку це – образ ганебної смерті, проте в один момент він стає джерелом життя і воскресінням. Рання Церква розглядала хрест як животворящий, а не як знаряддя терпіння.

В Раю було дерево пізнання добра і зла, а на землі із нього виготовили хрест. Плід хресного дерева – Ісус Христос, а у пізнішому розумінні – Пресвята Євхаристія. Тому хрест стає символом надії. На ранніх зображеннях частіше бачимо образ Христа тріумфуючого, в короні, живого і з розплющеними очима. Пізніше пройшла готична заміна у зображенні розп’яття і Христа бачимо страждаючого чи навіть вже мертвого. І саме в хресті бачимо Бога.

ІІ). Посвячуючи хрест під будівництво храму блаженного священомученика Омеляна Ковча, можемо нині сміливо повторити його слова «Тут я бачу Бога». Омелян Ковч був незвичайною людиною, бо він закінчив своє життя у концтаборі смерті Майданеку, що біля Любліна. Багато людей завдячує свій порятунок о.Омеляну. Його постать вражає. У концтабір він потрапив, бо безстрашно захищав євреїв, коли до них прийшло велике терпіння. Родина, близькі, митрополит УГКЦ Андрей Шептицький все робили для його визволення. Коли він про це довідався, то звернувся до них, аби припинили всі старання, заявивши, що його місце у концтаборі. Тут його покликання, тут він проводив душпастирську діяльність. Він порівняв концтабір з небом! Не всі священики, які були ув’язнені, так виявляли своє покликання! За своє жертовне життя, ревне служіння Богу його називали парохом Майданека. Терниста і вузька дорога приведе людей до Бога. Наша святиня, під опікою о.Омеляна Ковча, допоможе дітям і молоді бачити дію Бога у своєму житті.

Висновки. Освячений хрест шануємо тому, що на ньому помер сам Ісус Христос й, омивши його своєю Кров’ю, з ганебного дерева смерті перемінив на дерево спасіння. Люди прийшли сюди, тому що через хрест і мученика Омеляна Ковча хочуть бачити Бога.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена у Коломийській іконі «Це Мати Твоя», допоможи нам збудувати цю святиню і поширювати науку Євангелія для дітей і молоді.

Господи, за допомогою чудодійної сили Хреста і жертв замучених в таборах, знищених і виморених голодом, спаси Україну від навали ворогів і влади чужинців!

Благословення Господнє на вас! Амінь.

+Василь Івасюк

Правлячий архиєрей

Коломийської єпархії

24 листопада 2019 року Божого

м. Коломия