«І стояли люди і дивилися»

(Лк. 23:35).

Вступ. Нині люди живуть в індиферентному світі. Світогляд сучасної людини зводиться до фрази «моя хата з краю і я нічого не знаю». Один письменник сказав, що «байдужість – це параліч душі і передчасна смерть». Синонімами до слова «байдужість» – це є апатія, черствість, індиферентність, пасивність, бездушність.

І). Байдужість – це параліч душі і передчасна смерть. Людська байдужість – це страшна хвороба, якою заражена більшість населення планети. На сторінках Нового Завіту, в Євангелії від Луки, ми читаємо про жахливу страту – розп’яття Ісуса Христа: «І як прийшли на місце, що зветься Череп, там його розіпяли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці. Ісус же сказ: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять». Коли ж ділили його одіж, кидали жереб. Люди стояли люди й дивилися» (Лк. 23:33-35).

Після страшних тортур, зневаг, побиття батогами Син Божий прибитий до хреста. А що ж люди? Лука дуже точно зобразив реакцію народу на те, що відбувається: «І стояли люди і дивилися» (Лк. 23:35). Вся річ у тім, що натовп за часів Христових був одержимий однією із жахливих вад людства – загальною байдужістю. Байдужість – це відсутність уваги людей один до одного, це стан людини, при якому вона не виявляє найменшої цікавості до того, що відбувається. Ви напевне чули такі приказки: «Після нас хоч потоп», «Я не море і мене ваша проблема не хвилює», «Своя сорочка ближче до тіла»? І навіть замінивши слово «байдужість» м’якшим виразом «нейтральне відношення», байдужість залишиться байдужістю.

Приклад. Редакція відомої газети «Комсомольська правда» після розпаду Радянського союзу і розформування комсомолу, вирішила змінити назву своєї газети. У зв’язку з цим було проведене опитування населення про доцільність такої пропозиції. У результаті – лише 2% респондентів висловилося за необхідність заміни назви газети, 2% озвучили протилежну думку, але 96% опитуваних просто заявили, що для них немає різниці. Теперішний час наповнений людьми, котрі живуть байдуже і з внутрішньою порожнечею та бездушністю. Похмура картина викликає біль у душі за людей немає ніякого діла до Бога і ближнього.

ІІ). Байдужість у християнському середовищі до ближніх – це нестерпний біль. Християни називають один одного братами і сестрами, але якщо придивитися до їхніх взаємин людей ближче, тоді спорідненими їх вже точно не назвеш. У Святому Письмі ми читаємо: «Майте на увазі користь не власну, а радше інших» (Флп. 2:4). Як часто ми чуємо на свою адресу такі питання: «Чого ти потребуєш? Чим я можу тобі допомогти?». З іншої сторони, як часто ставимо такі питання іншим людям? Чи звертаємо увагу на потреби інших? Чи слідуємо ми за прикладом Ісуса Христа допомагати людям, які зазнають різні труднощі? «Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, – гріх має» (Як. 4:17).

Бездіяльність, це коли існує можливість реальної допомоги і підтримки потребуючим і не реагувати на них – це гріх. На жаль, багато послідовників Христових більше цікавить власне благополуччя, аніж душі улюблених Богом людей. Стояти осторонь, пасивно спостерігаючи за життям братів і сестер – гріх! Святе Письмо наполегливо закликає: «святих у потребах споминайте і дбайте про гостинність» (Рим. 12:13). Хто такі ці святі? Ангели!? Ні! Це наші брати і сестри у потребі. Нехай Бог допоможе нам бачити нужди і проявляти посильну участь у вирішенні проблем наших ближніх!

ІІІ). Друге – це байдужість до Бога і Його Слова. З тієї миті, як Ісус Христос був розіп’ятий на Голгофі, а народ байдуже стояв і дивився, мало що змінилося. Сьогодні люди так само реагують на Ісуса Христа і самого Творця Всесвіту. Божа любов віддала найкраще, що було на Небі за найгірше, що було на Землі. Хіба страждання і смерть Спасителя не спонукують нас працювати для Нього і присвятити Йому все своє життя?

Господь бажає, щоб християни мали чітку позицію і в питаннях віри, і в життєво важливих питаннях. Життя за принципом «яка різниця?» – не прийнятна для дитини Божої. Бог не терпить половинчатості. Нехай наше слідування за Господом буде очевидним для інших!

Відповідаючи на питання учнів про ознаки останнього часу, Ісус Христос дуже ясно сказав: «Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне» (Мт. 24:12). Охолодження любові – це і є людська байдужість. Але все таки в словах пророка Даниїла про останній час видна надія для людей віруючих. Він констатує той факт, що «люди ж, які знають свого Бога, стоятимуть твердо й діятимуть» (Дан. 11:32). Не сидіть склавши руки, а проявляйте ініціативу в служінні Господеві! Нехай час, про який писав пророк Даниїл, стане реальним у житті сучасних християн! Нехай ми будемо саме тими людьми, які шанують свого Бога, посилюються і діють, бо байдуже життя – це трагедія душі і передчасна смерть!

Висновки. «І стояли люди і дивилися» (Лк. 23:35) на злочин – розп’яття невинної Людини. З «маленької» байдужості починається байдужість велика, яка переростає у холодний, бездушний розрахунок у стосунках з будь-якою людиною. І тоді проявляється матеріалізм – бажання в усьому бачити джерело матеріальних благ і власного доходу. Слід розуміти, що коли вам не шкода безпритульну людину чи тварину або оточуючих людей чи природу – ви перетворюєтесь на байдужу, егоїстичну людину або ви вже нею стали.

Життя проходить дуже швидко! Ви зустрічаєте дуже багато людей, які потребують уваги, допомоги чи турботи або навіть доброго слова! Якщо ви не будете байдужими, тоді життя обов’язково повернеться до вас світлою стороною. Добрі вчинки робіть не за розрахунком, а за покликом душі.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Єпарх Коломийський

27 квітня 2019 року Божого

Катедральний собор Преображення Христового 

м. Коломия