Слово владики Василія Івасюка до сестер служебниць

«Не кожний, хто промовляє до мене: Господи! Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі» (Мт.7:21).

Одного разу запитали Святу Матір Терезу з Калькутти про те, що вона думає про життя сучасних родин. Мати Тереза відповіла: «Занадто мало є любові в наших домівках і в сімейному житті. Ми не маємо часу для наших дітей, не маємо часу одні для других, не маємо часу для того, щоб радіти взаємному перебуванню разом. Думаю, що коли б ми могли жити так як Ісус, Марія і Йосип в Назареті, коли б ми могли наші домівки перетворити на Назарет, тоді мир і радість запанували б у світі. Любов починається вдома, любов живе в родинах». Ця гарна думка святої Матері Терези з Калькутти вписується в наші переживання за життя в наших жіночих монастирях і майбутню їхню долю.

Суть покликання Сестер Служебниць походить від слова служити людям, тобто служити Богові. Основним обов’язком кожної монахині є зливатися серцями з Пресвятою Богородицею й Ісусом Христом. І ця єдність із Богом є основою духовного материнства монахині. Монахиня повинна бути матір’ю душ!

Бог чомусь не пускає в наші монастирі покликання. Україна буде існувати при відкритті монастирів, але не при їх закритті чи зникненні. Ми віримо Богові, але не довіряємо. Це – велика різниця! Вірять у Бога атеїсти і сатаністи. Вони виступають проти Нього, бо знають, що Творець існує. Важливо навчитися довіряти Господеві. Люди не вміють чекати, не вміють бути терпеливими, бо їм треба відразу і негайно все знати. Запитаймо «Чому?». Це запитання «Чому?» слід прибирати від себе. Богові не треба давати запитання, Йому потрібно довіряти так, як це робила сестра Йосафата Гордашевська. Він знає «чому» і завжди відповідає! Інколи відповіді чекати треба дуже довго, але вона обов’язково буде. Головне не втрачати надію та не впасти у депресію.

Думаю, людина впадає в депресію, бо намагається все зробити сама, покладається тільки на себе. Тоді людина впадає у відчай. Довіряти Богові й знати, що без Нього не може бути жодної доброї справи – цьому варто вчитися. Якщо я народилася, значить Бог має для мене свій план! Але інколи люди плекають свої плани, які ставлять і цінують вище. Коли руйнується людське, тоді руйнується і людська надія. Але якщо з тобою Бог, то Боже ніколи не пропаде!

Гірше, коли людина через власні невдачі починає нарікати на Бога, що Він не виконує бажання, не вислуховує молитви. Та не все, що ми просимо в Бога, справді корисне для нас. Треба віддати себе на волю Божу, навчитися терпеливості, щоб дочекатися відповіді. Адже Бог хоче своїм створінням тільки добра.

Мені дуже шкода українську молодь – багато з них не знають, чого хочуть у житті. Дівчата і хлопці кажуть, що вони не готові створювати сім’ю, уникають відповідальності, але зустрічаються і більше того… Вони мають свої людські плани, в яких легко розчаровуються. Тут завдання духовенства і сестер допомогти молодим відкрити Божий план. І найголовніше напевно серед них є покликання до монастиря і тільки їх треба невтомною працею підняти.

Людина дуже сильна з Богом. Вона все здатна подолати і без сторонньої підтримки, але тільки з Богом. Проте коли хтось падає, то потрібна інша людина, щоб підняти, підбадьорити. Немає жодної молитви без плоду – є прохання без потреби. Часто ми хочемо диктувати Богові умови, а не прислухатися…

Бог прагне бути з Вами, з тими дітьми та жити у їхніх та Ваших серцях. Моє завдання – сказати, як Бог хоче бути з нами. Тому завжди треба мовити «Отче наш», бо про цю молитву говорив Ісус. Рівночасно слід молитися правило та інші прохання! Просто в цій молитві є слова «нехай буде Воля Твоя», «прости нам провини наші».

У Старому Завіті сказано, що євреї 40 років ходили в пустелі: були страждання і зневіра, але після цього все ж прийшла надія. У Новому Завіті сказано, що Христос перед тим, як говорити до людей, 40 днів був у пустелі, де також доводилося нелегко, але потім прийшло спасіння. Справді, після 40 днів стан людини змінюється. І це є наш вихід, тобто все життя молитися.

Люди повинні знати, чого вони йдуть до церкви, чому так моляться. Не можна йти на службу і просто відстоювати, бо така традиція. Звичайно, для цього потрібне навчання при церквах, катехизація, яку часто опускають, вважають непотрібною. Люди хочуть бути здоровими, але не шукають Божої благодаті, волі і не прагнуть вдосконалювати своє життя. І тут треба благати Господа про духовне, про наповнення нашого монастиря молодими дівчатами. Отже, ми маємо розуміти для чого нам треба молитися, як правильно молитися, чому важлива молитва кожного і всіх разом.

Сестра Йосафата Гордашевська. Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії – опіка над сиротами і немічними, організація сиротинців (захоронки), де сироти жили і набували фаху. Розуміючи необхідність надання медичної допомоги потребуючим, мати Йосафата разом із кількома сестрами закінчує медичні курси, закуповує необхідну літературу з травництва, сама готує ліки. Сестри опікуються смертельно недужими, надаючи їм медичну допомогу, санітарний догляд і духовну розраду. Слава про благодійність матері Йосафати ширилася поміж людьми. За життя Блаженної Згромадження заснувало 40 осередків, де жили і працювали понад 400 послушниць. Згромадження сестер ширилося світом, сестри виїжджали разом з людьми до Канади, Бразилії і там засновували нові осередки, виконуючи свою місію.

Висновки. «Не кожний, хто промовляє до мене: Господи! Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі» (Мт.7:21). Робіть добро і зло не досягне вас! Робіть добро і ваш монастир наповниться молодими покликаннями. Покликання є! Покликання молоді в теперішний час до монастиря вимагає нових підходів.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена у Коломийській іконі «Це Мати твоя», охорони монастир Сестер Служебниць у Коломиї.

Господи, наповни наш монастир новими покликаннями.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

 

21 грудня 2019 року Божого

м. Коломия


Послання і проповіді