«Виходить його дух, і він повертається у землю,

і того ж дня гинуть його задуми» (Пс.146:4).

Вступ. Нині після неділі всіх Святих маємо сумну подію – смерть жителя нашого села Матеївці – Петра Книшука.

І). Літургічне служіння Церкви. Існує прадавня практика молитися за тих, які відійшли до вічності. Церква об’єднує всіх живих охрещених і віруючих на землі, святих у небі і душі у чистилищі. Така єдність коли живі моляться за померлих називається сопричастям. Церква молиться за тих, які відійшли до вічності, але ще не ввійшли у вічний і блаженний відпочинок та не стали разом з Ісусом праворуч Бога Отця. Месія відкупив людський рід і передав справу продовжувати спасіння та приводити людей до Бога – створеній Церкві. Церква бажає, щоб і померлі були учасниками дарів відкуплення.

Протягом життя людина кожного дня робить вибір багато разів на користь добра або зла. Смерть зупиняє цей процес і починаються робити підсумки кількості виконаних справ, навмисне залишених і не виконаних. Тому молитва і милостиня мають дуже великий шанс допомогти душам померлих рідних чи знайомих. Творячи молитву за померлих, необхідно поставити свічку за спочилого, яка символізує воскреслого Христа.

ІІ). Панахида – це поєднання заупокійної молитви та милостині. Молимося панахиду за душу усопшого Петра, якого ви добре знали. Також дуже корисно подавати милостиню убогим і просити Господа прийняти її в ім’я спочилого.

Усильно просимо Ісуса Христа за душу усопшого Петра, котрий вже за гробом, але ще потребує перейти очищення, щоб повернути одяг святості. Просимо милосердя для покійного та відпустити йому всі прогрішення свідомі і не свідомі. Просимо доповнити заслугами Ісуса Христа та заслугами Пресвятої Богородиці і всіх святих те, чого йому не вистачає для осягнення вічного щастя. Господи, введи його у світлі місця прохолоди, відпочинку і спокою.

Боже, спаси всіх людей, бо вони твої діти. Подай блаженство неба нашим померлим отцям і матерям, братам, сестрам і рідним, добродіям і друзям, тим, що вмерли наглою, несподіваною смертю, а також тим, що найбільше забуті і найбільше потребують помочі та всім померлим. Усіх їх пом’яни, Господи.

ІІІ). Смерть Петра Книшука. Ми нині прийшли попращати п.Петра Книшука, який після тривалої важкої хвороби помер на 60 році життя. Він був доброю людиною і робив благодійні справи. Усі його поважали і з його думкою рахувалися. Він був депутатом і головою Об’єднаної Територіальної Громади. Смерть забрала працьовитого чоловіка, але свою справу, тобто професію, він передав двом синам і дружині Орисі. Ось так сини разом з мамою мають продовжувати справу батька якнайкраще та в дусі Божої любові.

Прощаючи покійного згадуємо слова монаха Івана Дамаскина: «Плачемо і ридаємо, роздумуючи про смерть [нашого батька, патріота і просто доброї людини], коли бачимо у гробі лежачу, на образ Божий утворену красу і вже без вигляду. О чудо, що це за тайна сталася з людиною, що вона з’єдналася зі смертю?» Відповідь дуже проста – наш покійний дозрів до Царства Божого, а ми присутні просимо у Господа, пом’янути його у Царстві Своїм. «Все суєта людська, що не залишається по смерти: не залишається багатство, ні супроводить слава, бо коли прийшла смерть, все це пропало. Тому до Христа безсмертного взиваймо, [щоб переставленого Петра від нас упокоїти там]», де всі веселяться.

Люди прийшли на похорон, щоб молитвою попрощатися з усопшим і висловити співчуття рідним і близьким, особисто прохаючи Господа про милосердя у хвилині переходу душі покійного від земного життя до вічності.

Висновки. «Виходить його дух, і він повертається у землю, і того ж дня гинуть його задуми» (Пс.146:4). Молитва Церкви каже, що Господь смерть подолав і диявола знищив, і життя світові дарував, а тому упокой душу усопшого раба Твого Петра на місці світлім, на місці квітучім, на місці спокійнім, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання. Господи, прости йому всяке прогрішення, вчинене словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости. Немає чоловіка, що жив би, а не згрішив. Господи, Ти бо один без гріха, правда Твоя — правда вовіки, і слово Твоє — істина. У блаженнім успінні вічний упокій подай, Господи, приснопам’ятному рабу твоєму Петрові, і сотвори йому вічную пам’ять.

Люди: Вічная пам’ять (3)

Амінь.

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

15 червня 2020 року Божого

с. Матеївці