Проповідь владики Василія Івасюка з нагоди освячення оновленої каплиці святої великомучениці Варвари у с. Ворона

«Варваро, (…) вибігла єси в Небесну світлицю до (…)

Христа, і від Нього царським вінцем увінчалася єси»

(Тропар.)

 

Вступ. Дорогі отці, браття й сестри! Усіх вас щиро вітаю з днем пам’яті святої великомучениці Варвари. Сила Церкви полягає в тому, що історія життя великомучениці має живий зв’язок із теперішніми людьми і стала постійним орієнтиром кожної віруючої людини.

І). Життя св.Варвари. За переказами, свята Варвара народилася на сході Римської імперії. Будучи християнкою в юному віці, Варвара постраждала за визнання віри Христової у 306 році. Через відмову зректися Христа і за присудом місцевої влади її стратив власний батько, який відтяв її голову мечем. Багато чудес творилося біля гробниці Варвари. Вона вшановується як свята-великомучениця з IX століття у день 17 грудня.

У християнському світі Варвару шанують як заступницю простих людей, спасительку від наглої і несподіваної смерті, покровительку воїнів. В іконописі та живописі зображується в ланцюгах у башті або мечем. Вважається покровителькою артилеристів, саперів, військових інженерів, гірників та інших професій, що пов’язані з вибуховими речовинами. Адже перед смертю вона молилася Богу, щоб усі, хто її поминає, не загинули від раптової смерті, щоб кожен встиг перед смертю покаятись і причаститися. Тому на іконах святу великомученицю Варвару часто зображують із святою Чашею в руці.

ІІ). Історія духовної боротьби св.Варвари змушує нас подивитися на самих себе. У людях виникають сумнівні питання, а саме: «Чи зміг би я так жити і чи вистачило б мені терпіння і мужності прикрасити небосхил церковний світлом зірки мого мученичого життя?».

Молода дівчина заради правди пішла на страждання і смерть, і прийняла її від рук рідного батька. Подвиг святої Варвари був правдою Божою, а не людською правдою з маленької літери. Не було радості батькові гнобити і вбивати свою улюблену дочку. До великої міри божевілля дійшов батько в ім’я своєї маленької людської правди, щоб підняти руку на улюблену дочку! Варвара, залишаючись вірною правді Божій, мужньо прийняла муки.

Вся людська історія сповнена боротьби за правду. У новітні часи цих правд рівно стільки, скільки людей на землі. У кожного своя правда «і свій шлях широкий» («Сон» Шевченка). І такий поділ правди нині закріплений в політичній системі. Різні партії ділять людей на невеличкі групи з різними точками зору і своїми маленькими правдами.

Знаємо, які криваві переслідування були у XX столітті, коли в боротьбі за ці маленькі людські правди батько повстав на дітей, а діти на батька; руйнувалася дружба й любов між людьми; кров лилася рікою, а збожеволілі від цієї крові люди прагнули всіма силами затвердити свою маленьку і нікчемну правду! Так виходить, що правди ніякої не було, а лише гординя й бажання влади! Загублені були мільйони людських життів і пішла в небуття велика країна. У людській пам’яті залишилися скорботи, мільйони невинно замучених у XX столітті в ім’я маленьких і нікчемних людських правд.

Приклад святої мучениці Варвари вчить, що життя можна й потрібно віддавати тільки за правду Божу. А ця правда Божа знаходиться у ділах милосердя, коли дорослі діти останнім діляться, щоб підтримати життя батьків; коли слабка людина піднімається на захист дівчини від нападів поганих людей, і потім опиняється в реанімації — це Божа правда. Без політичних програм відчувається серцем Божу правду, бо там тобі совість докоряє: якщо ти не робиш, значить ідеш проти Божої волі.

ІІІ). Нині настрої людей визначаються не Божою правдою, а інформаційними технологіями. Ними користуються всі, хто відстоює свою людську правду. І це приводить до пролиття крові. Українці пройшли через страшні випробування XX століття, а тому треба знати історію минулого, щоб не повторювати помилок батьків, зроблених ними сто років тому починаючи з 1914 по 1924 роки і не робити нових помилок! Зупиняймо народ від непродуманих кроків, які можуть зруйнувати Україну і Божу правду!

Нині нам пропонуються різного роду докази правоти однієї чи іншої сторони. Нам кажуть: «якщо ви підете в цей бік, будете щасливі, а якщо в інший бік — будете нещасливі». Подібно те саме говорили напередодні кривавої революції 1917 року. Земля селянам, фабрики і заводи робітникам, а гроші і продукцію в «закрома родіни». А де це є ніхто не знає і досі! Хіба не так само говорили протягом усього XX століття? Мільйони людей йшли кудись всупереч своїй волі, бо хтось сказав, що такий вибір – це їхнє щастя.

«Із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства» (Мт. 15:19), а також добрі діла. І поки ми не виховаємо людину, здатну чинити опір спокусам, ми ніколи не знайдемо ні політичної стабільності, ні миру, ні спокою, ні солідарності людей. Ось чому сьогодні для нас такий важливим є приклад святої великомучениці Варвари, яка сміливо віддавала життя за правду Божу. Такі приклади вчать нас, що віддавати себе потрібно тільки за ті цілі й цінності, в яких відображається Божа правда, і любов до ближніх, і солідарність, і турбота про Вітчизну, і збереження миру, і творення життя на основі справедливості. Все це не є безпосередньо Божою заповіддю, але покривається Божим законом, який закликає нас любити одне одного.

Ми ніколи не вийдемо з криз, поки ми не перемінимо людину внутрішньо. Церква говорить про це в часи переслідування і в часи останніх десятиліть Незалежної України. Від серця людського виходять гріхи, що реалізуються в корупції, злочинності, бездушному ставленні чиновників до людей, конфліктності й конкуренції у стосунках між людьми, чергові постійні конфлікти й обіцянках негайно закінчити війну і все це відбивається на добробуті людей, їхньому здоров’ї і чиємусь надмірному збагаченні. Не потрібно нарікати на когось, коли не бажаєте вибирати відповідних людей до керівництва держави. І в цей круговорот неправди втягнені всі люди — великі й слабкі, сильні й немічні. Отже, справедливе життя йде разом із улаштування людської душі.

ІV). Сучасна ситуація в Україні і Церква. Третє тисячоліття характерне новими нападками на Церкву. Люди зайшли у темряву грішного життя і не хочуть почути Божий голос та повернути за мудрецями до світла Вифлеємської зірки. Церква в Україні одинока нині говорить про небезпеки для нашого народу та ворогів, які хочуть зруйнувати життя народу й остаточно всіх нас погубити. Тому пастирі повинні сміливо свідчити про правду Божу, йти навіть туди, де вас не слухають, знаходити правильні слова, звертатися до людей словом Євангелія, бити у дзвони та рятувати свою країну.

Будь-яка байдужість до правди Божої — це страшна ознака самогубства, там проходять маніпуляції, втрачається орієнтир на Вифлеєм і нарешті приходить смерть. І все це ми вже проходили в кривавому XX столітті та продовжуємо повторювати помилки у ХХІ столітті.

У Бога нічого не буває випадковим. Віримо, що свята великомучениця Варвара молиться сьогодні за тих, хто стоїть на захисті України, а особливо тих, хто в холодну пору, перебуваючи в окопах, оберігає наш народ і стримує наступ російських військ. Збройні сили України покликані охороняти не бюрократичні цінності, не політичні структури, а життя народу і кордони нашої Вітчизни.

Висновок. Сердечно вітаю всіх тут присутніх зі святом великомучениці Варвари. Нехай ваше священниче і мирянське служіння стане зразком несення свого покликання, яке допомагає іншим жити й радіти життю.

Нехай благословення Боже молитвами святої великомучениці Варвари перебуває над нашими військовими, робітниками і над усією нашою країною.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, через заступництво Коломийської ікони «Це Мати твоя» допоможи здобути свободу і свідомо будувати Україну.

Нехай Господь через молитви святої великомучениці Варвари прихилить милосердя до України. Амінь.

 

Благословення Господнє на вас!

† Василій Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської Єпархії

17 грудня 2020 року Божого

с. Ворона


Послання і проповіді