Проповідь владики Василія Івасюка у Хрестопоклінну неділю

20 Березня 2020 - Послання і проповіді
«Хто не бере свого Хреста
і не йде слідом за Мною,
той не достойний Мене»
(Mт.10:38).
Вступ. Хрестом перемагається будь-яке зло, яке тільки існує у світі. Система охорони здоров’я в Україні знаходиться в стані глибокої та не закінченої реформи, яка несподівано проходить випробовування коронавірусом. Коронавірус – це голос розп’ятого людьми Бога з Голгофи до цілого світу.
І). Хрестопоклінна неділя – це середина Великого посту. Вона звертає увагу людей на рамена розп’ятого Спасителя, котрі придавлені хрестом, виготовленим нашими гріхами. Цей хрест з розп’яттям Ісуса Христа бачимо у храмі на тетраподі. Його зображення пригадує терпіння Спасителя, пролиту на ньому святу кров, там залишені невидимі терпіння Бога у людському тілі. І тому ми поклоняємося Другій Божій Особі, котра залишила на хресті терплячу любов для спасіння світу. Вершина величі і любові Ісуса Христа виявляється у добровільно вибраній хресній дорозі життя. Хресна дорога почалася від народження у печері аж до завершення на горі Голгофі. Люди прибили Спасителя до хреста, котрий безмежно любив їх та підняв із собою всі їхні гріхи. Це був справжній подвиг любові до людей, перед якою померкло навіть сонце. Невинний Ісус прибитий до хреста благає Небесного Отця: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять» (Лк. 23:34). Хіба може бути щось вище і краще, ніж ця чудова молитва любові? Цю молитву може перефразувати кожний з нас по відношенню до ближнього. «Господи, Царю небесний, прости всі гріхи моїм противникам, тим, хто мене ображає, обмовляє, ненавидить, робить ворожбитства, гнівається, вбиває і т.д.».
ІІ). Коронавірус – це хрест і знак часу, а також іспит для суспільства – залишитися людьми. Славою Бога є спасенна людина, а найбільшим добром Церкви є здорова людина духовно і фізично. Український народ зараз проходить випробовування пандемією коронавірусу. Така ситуація зумовлює людей до покаяння, очищення, беззастережної довіри до Бога та віри в живого Воскреслого Ісуса Христа. Пандемія під назвою «коронавірус» спаралізувала майже весь світ. Кожна година може коштувати сотень тисяч людських життів і тому треба на колінах перед Богом просити прощення і покаяння. Спитаєте «За що?» і «Чому?» людство отримало хворобу «коронавірус».
“Всі ми отримали саме ту хворобу, яка була нам потрібна для опам’ятання.
Ми перестали цінувати здоров’я і тому отримали цю хворобу, щоб усвідомити, що здоров’я – це дар Божий і його потрібно шанувати.
Ми перестали цінувати природу, тобто знищуючи її: вирубуючи ліси, забруднюючи води, отруюючи землі і мисливством знищуючи тварин та спалюючи траву, а тому отримали таку хворобу, щоб наше перебування в природі було якнайменшим.
Ми перестали вміти співіснувати в сім’ях і тому ця хвороба закрила нас в наших будинках, щоб знову навчилися жити як сім’я.
Ми перестали поважати людей похилого віку, тому й отримали цю хворобу, щоб згадати, які вони вразливі.
Ми перестали цінувати медичних працівників і фармацевтів, щоб дізнатися, які вони незмінні.
Ми перестали поважати вчителів і тому ця хвороба закрила школи, щоб батьки самі могли спробувати вчити дітей.
Ми думали що можемо за гроші купити все, бути всюди і зустрітися з ким хочемо і коли захочемо, тому ми отримали цю хворобу, щоб усвідомити, що це не є звичайністю.
Нами заволодів гріх Мамони – багатства і грошей, тому вільний час ми проводили в супермаркетах, на базарах у свята і неділю, через що ця хвороба їх закрила, щоб зрозуміти – щастя неможливо купити.
Багато уваги ми приділяли нашому зовнішньому вигляду, пластичним операціям і салонам краси та завжди порівнювали себе з іншими, тому ця хвороба закрила наші обличчя масками.
Люди вважали себе господарями на цій землі, зневажливо до неї відносилися і тому отримали цю хворобу, щоб щось невидиме і мікроскопічне могло приручити нас і дати нам вказівки, як бути смиренними.
Ми занедбали свою віру і тому змілів наш духовний світ.
Ця хвороба в нас багато забирає, але в той же час дає можливість багато чого навчитися і зрозуміти те, що в житті найважливіше. Ми отримали хворобу «зшиту» по наших мірках гріхах. І тому теперішньому суспільству вона справді була дуже потрібна”.
Висновок. «Хто не бере свого хреста і не йде слідом за мною, той не достойний мене» (Mт.10:38). Коли люди не бояться Бога, то будуть боятися коронавірусу. Кожний день для вас може закінчитися ізоляцією або смертю. Станьмо під хрестом і своєю молитвою, допоможімо владі стримати захворюваність і смертність.
Якщо Бог зумів закрити пащі левам Даниїла, розвести Червоне море для Мойсея, зупинити сонце для Ісуса Навина, відчинити в’язницю для Петра, дати дитину безплідній Сарі та воскресити померлого Лазаря. Він здійснить чудо і для тебе! Просто повір…
Благословення Господнє на Вас!
+Василь Івасюк
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії
22 березня 2020 року Божого