«Мати моя і брати мої – це ті, що

слухають слово Боже і його

виконують» (Лк. 8:21).

Вступ. Слава Ісусу Христу! Ми прийшли сьогодні до храму вшанувати батьків Діви Марії – Йоакима і Анну, бо сім’я – це ікона Небесної Родини, в якій панує любов і милосердя.

І). Непорочне Зачаття. Господь Бог сотворив сім’ю: чоловіка і жінку та наказав їм «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю» (Бт.1:28). Хоча бувають сім’ї також безплідними подібно до Захарія й Єлизавети , Йоакима й Анни. Йоаким і Анна – побожні і неплідні співдіють з Божою силою, тому родина отримує дар життя від Бога. З моменту зачаття Анною в історію людства входить особа Пречистої Діви Марії. Вона отримала звільнення з-під влади первородного гріха, від усякого зла і смерті під особливим діянням Святого Духа в лоні своєї матері. Звільнення від гріха і смерті люди отримують через Святі Тайни у лоні Церкві. Це свято має ще іншу назву – Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії.

Блаженний Папа Пій ІХ проголосив празник Непорочне Зачаття 1854 року. Це таїнство віри вміщає у собі слова «благодатна» (Лк.1:28) і вказує на любов та бажання Бога повернути людям життя і свободу від гріха. Пренепорочна Діва Марія своєю відповіддю Богові «так» наблизила Небо до землі, стаючи матір’ю Божого Сина. Суть Непорочного Зачаття полягає в тому, що Діва Марія від першої миті Свого Зачаття благодаттю Святого Духа й особливим привілеєм була збережена від усякої плями первородного гріха. Отже, це значить, що Бог вибрав Діву Марію ще «перед заснуванням світу» (Еф.1:4).

ІІ). Гідність Тайни Подружжя. Отці Церкви Пресвяту Родину – Йосипа, Марію та Ісуса, називають земною Трійцею. Разом з ними можемо сказати, що кожна родина мусить бути прообразом Небесної Родини, в якій панує любов і взаємне розуміння! Праведний митрополит Андрей Шептицький у своїх посланнях прдставляє вимоги щодо християнської сім’ї.

Християнська сім’я є основою всякого суспільного ладу, його джерелом та найважливішою клітиною. Наголошуючи на цінностях християнських родин митрополит Андрей Шептицький навчає: «На ніщо не здається одиницям і цілому народові заможність, просвіта та патріотизм, коли не буде в ньому ладу. І так, як той, що хоче збудувати собі хату, кладе насамперед підвалину, — бо від тієї підвалини залежить, чи хата буде сильна, чи зараз розвалиться, — так само той, що дбає про суспільний лад, мусить насамперед подбати про родину».

Подружжя – це плідна та вірна єдність між чоловіком і жінкою. Гідність цієї єдності відновлена у святій Тайні, кажучи: «Що Бог з’єднав, людина нехай не розлучає» (Мт. 19:6). Наш святий обов’язок – неустанно проголошувати красу і радість подружньої та сімейної любові, якої постійно потребуємо. Чоловік і жінка творять досконалий образ Бога, коли обдаровують одне одного любов’ю. Людина без любові не може розвиватися, втрачає радість, надію і бажання жити. Церква сьогодні прагне підтримати духовно-моральний стан сім’ї і завжди перебуває поруч із вами. Справжнє щастя у шлюбі без Бога неможливе. Перше чудо, яке здійснив Господь наш Ісус Христос, відбулося на весіллі в Кані Галилейській. У молодої пари на весіллі не стало вина. І це великий сором на все життя. Тоді Богородиця попросила свого Сина «Вина в них нема» (Ів.2:3). Люди наповнили шість кам’яних посудин водою. Коли староста покуштував, то виявилося, що це дуже добре вино. Таке чудо можливе в теперішніх подружжях, коли вони плекають між собою молитву і безумовне прощення.

ІІІ). «І сотворив Господь Бог людину на образ свій: чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут. 1:26). Подружжя – це перша заснована Богом спільнота. У сім’ї людина народжується і зростає, виховується і формується, пізнає свій народ і культуру, здобуваючи безцінний досвід спілкування та життя. Чоловік, жінка і народжені діти стають справжньою живою іконою Пресвятої Трійці.

Актуальними для нас є слова патріарха Йосифа Сліпого: «Збережіть, а де її розхитують, оновіть справжню християнську родину, як невгасаюче вогнище життя і здоров’я Церкви і народу!». Ми отримали неоцінений спадок героїчного прикладу родинної віри від батьків. Своїм дітям сім’ї повинні залишити рішуче бажання жити вірою та передавати її своїм дітям і внукам. Тому фундаментом розвитку християнського подружжя має бути подружня єдність, злагода і довіра.

Християнська атмосфера, спільна сімейна молитва, постійна участь у Таїнствах Покаяння та Євхаристії – формують дітей. Митрополит Андрей навчав, що добрий приклад і Слово Боже «хату освячує і стягає на неї благодать, бо є предметом віри й любові жителів хати. Воно стереже їх перед злом, показує їм дорогу, підносить їх серця до неба, очищує плями їх душ».

Тому запитайте нині себе: «Яким словом наповнені душі дітей у наших домівках? Наскільки наші діти чують лагідне і шанобливе спілкування всередині подружжя? Як діти моляться при іконах, замість змалечку поклонятися великим плазмовим телевізорам на стінах чи маленьким ґаджетам. Чи навчилися слухати одне одного?».

Приклад. У мами запитали: «Кого із своїх дітей, ти любиш більше всього?». Мама відповіла: «Маленького, поки не виросте; хворого, поки не одужає; того, що вийшов з дому, поки не повернеться і кожного, поки я жива».

Покликання до подружнього життя вимагає сумлінно готуватися виконувати сімейні завдання й обов’язки, а саме: взаємну любов, дотримання чистоти у стосунках, добре спілкування одне з одним. Чоловік і жінка беруть відповідальність за щастя один одного. Тільки безкорислива і жертовна любов визначає міцність майбутнього шлюбу. Тому слід виважено приймати рішення про шлюб та молитися за майбутнього чоловіка чи дружину. У Тайні подружжя сам Бог єднає чоловіка і жінку в одне ціле. І від подружжя залежить, щоб ніщо людське вас не роз’єднувало. У цій святій справі прикладом є постать блаженного Омеляна Ковча, який був зразком подружнього життя у часи Другої світової війни та служив покинутим дітям сиротам краще, аніж своїм.

ІV). Робіть добро і зло не досягне вас! Тайна подружжя є великим таїнством Христової віри, символом Божої благодаті та вічного спасіння. Одного разу запитали Святу Матір Терезу з Калькутти про те, що вона думає про життя сучасних родин. Мати Тереза відповіла: «Занадто мало є любові в наших домівках і в сімейному житті. Ми не маємо часу для наших дітей, не маємо часу одні для других, не маємо часу для того, щоб радіти взаємному перебуванню разом. Думаю, що коли б ми могли жити так як Ісус, Марія і Йосип в Назареті, коли б ми могли наші домівки перетворити на Назарет, тоді мир і радість запанували б у світі. Любов починається вдома, любов живе в родинах». Ця гарна думка святої Матері Терези з Калькутти вписується в переживання за українську родину та її гідність.

Думаю, що людина впадає у відчай тому, бо намагається все зробити сама і покладається тільки на себе. Довіряти Богові і знати, що без Нього не може бути жодної доброї справи – цьому варто повчитися. Якщо я народився, значить Бог має для мене свій план! Вимріяні людські плани стають вищі за Божі і тоді занепадає людська надія.

Людина дуже сильна з Богом і тому здатна все подолати без сторонньої допомоги. Бог прагне бути з Вами, з тими дітьми та жити у їхніх та Ваших серцях. Моє завдання сказати, що Бог хоче бути з нами. Тому завжди треба мовити Господню молитву «Отче наш», бо так молився Ісус. Просто в цій молитві є слова «нехай буде воля Твоя» і «прости нам провини наші». І в цьому полягає сімейне щастя.

Приклад. Сімейне щастя. В одному маленькому місті по сусідству жило дві сім’ї. Одне подружжя постійно свариться, звинувачуючи один одного в усіх бідах, а друге живе в мирі та злагоді. Непокірна господиня заздрить щастю сусідки і каже чоловікові: «Піди-но до сусідів і роздивися, чому в них завжди все гладко і тихо». Пішов той, зайшов тихенько в дім і сховався в затишному куточку. Спостерігає. Покірна господиня веселу пісеньку наспівує, по дому прибирається. Вазу дорогу якраз від пилу витирає. Раптом задзвонив телефон, жінка поставила вазу на краєчок столу та так, що от-от впаде. І тут раптом її чоловікові щось знадобилося в кімнаті. Він ненароком зачепив ту вазу, вона впала і розбилася. «Що ж то буде?», – думає сусід.

Підійшла дружина, зітхнула з жалем, і каже чоловіку: «Пробач, любий. Я винувата, бо так недбало її на стіл поставила».

«Що ти, мила? Це я винен. Поспішав і не помітив вазу. Ну та, гаразд. Не було б у нас більшого нещастя». Дуже защеміло серце в сусіда. Прийшов він додому засмучений. Дружина питає в нього: «Ну що, бачив?». «Так!» – відповідає чоловік. «Ну і що?» – питає зацікавлено горда жінка. Чоловік відповідає: «Зрозумів усе! У нас усі ПРАВІ, а в них усі ВИННІ». «Нерозумний весь гнів свій виливає, а мудрий стримує його». (Прип. 29:11).

Висновки. «Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих» (І Пт.2:17). Сім’я – це єдиний справжній рахунок у банку. Не залишайте його порожнім ніколи. Щодня кладіть на нього любов, прощення, вірність і жертовність. Відсотки з такого капіталу є воістину незліченними. «Мати моя і брати мої – це ті, що слухають слово Боже і його виконують» (Лк.8:21).

Нехай свято Непорочного Зачаття, допоможе людям розтоптати голову зміїного гріха на власному життєвому шляху так, як Діва Марія розчавила голову диявола своєю чистотою.

Нехай Боже благословення спочиває на тобі, українська родино, тобто від батька й до сина, від матері доні та по всій Україні.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

22 грудня 2020 року Божого

с. Пнів