Вітання владики Василія Івасюка Митрополиту Івано-Франківському кир Володимиру Війтишину

«Досить тобі моєї благодаті,

Бо моя сила виявляється в безсиллі»

(ІІ Кор. 12:9).

Вступ. Єпископ – це найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських церков.

І). Ювілей життя – 60 років митрополита Володимира Війтишина припадає на 9 листопада, який ми торжественно святкуємо у катедрі. Кожен ювілей – це нагода скласти подяку Богові за отриманий дар життя через батьків, за розвинуте покликання духовним наставникам та служіння Христовій Церкві.

Дорогий Владико-митрополите! 60 років це дата дуже не проста. Вам написали багато привітань на сайтах, захоплюються Вашими проповідями, будівельними здібностями, економічною діяльністю. За останні 60 років Ви пережили різні моменти: дуже світлі і дуже грізні.

Хочу пригадати всім про те, що владика Павло Василик 26 травня 1982 року у часи жорстокого переслідування уділив диякону Володимиру Війтишину ієрейські свячення. На той час о.Володимир сміливо сказав Богові «Так, Господи!», перебуваючи на вузькій і тернистій дорозі. І пізніше цей девіз стане єпископським дороговказом. Наступним героїчним кроком було підписання дня 04 серпня 1987 року, з ініціативи та під проводом єпископа Павла Василика, разом з декількома священиками та мирянами «Заяви про вихід УГКЦ з підпілля». Цей документ було передано Папі Римському Іванові Павлові ІІ та Президентові СРСР Михайлові Горбачову. Дня 16 травня 1989 року, напередодні з’їзду народних депутатів СРСР, Ви отче Володимире, були у складі делегації до Москви за легалізацію підпільної УГКЦ. У делегацію також входили єпископи Филимон Курчаба, Павло Василик, Софрон Дмитерко, отці Григорій Сімкайло та Ігор Возьняк). Пізніше Ви служили у Коломийській єпархії економом біля владики Павла Василика.

Ваша хіротонія відбулася у Коломиї 15 липня 2003 року і здійснив її Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар. Співсвятителями були єпископи Павло Василик та Софрон Мудрий. Після смерті єпископа Коломийсько-Чернівецького Павла Василика 12 грудня 2004 року, Ви владико очолили керівництво єпархією, ставши правлячим архиєреєм, і виконували ці обов’язки до червня 2005 року. Ви владико, служили патріаршим економом при Блаженнішому Любомиру Гузару і Святославу Шевчуку.

2 червня 2005 року Папа Римський Бенедикт XVI прийняв зречення з уряду за віком єпископа Івано-Франківського владики Софрона Мудрого. Рішенням Синоду єпископів Вас було обрано єпископом на престіл Івано-Франківської єпархії УГКЦ.

Дня 13 грудня 2011 року, у день Святого Андрія Первозванного, Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) проголосив утворення Івано-Франківської митрополії УГКЦ і ввів Вас на престіл, як першого Митрополита Івано – Франківської митрополії.

ІІ). Девіз на єпископському гербі митрополита «Так, Господи!»,. відповідає вузькій і тернистій дорозі. Життя кожної людини є цінністю, бо це – великий Дар Божий. Кожний з нас використовує його по-своєму: хто стримить лише за багатствами цього світу і славою, інший шукає Бога і сенсу свого буття. Усіх людей єднає тіло, бо воно, як той цвіт трави, розцвітає, в’яне і щезає. І тільки та душа живе вічно, яка шукає Слово Боже, котре оживляє життя кожної людини.

Так і цей Ваш ювілей, дає нам можливість доторкнутися своїм серцем до чогось прекрасного і вічного. Свого часу ви, владико Володимире, на взірець Діви Марії сказали Богові: «Так, Господи! «нехай буде воля твоя» (Мт.6:10). І такий вияв покори волі Божій кожного парафіянина, священика чи єпископа провадить до неба дорогою вузькою і тернистою.

Святе Письмо про ці дороги каже так: «Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель і багато нею ходять. Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять!» (Мт.7:13-14). «Широка дорога» – це путь, по якому ідуть люди обмануті «князем цього світу». Започаткував її своїм непослухом Адам і тому людський рід почав швидко спускатися вниз по широкій дорозі гріха. «Вузька дорога» є важкою, бо веде вгору до особливої нагороди, тобто хоче всіх людей через покаяння і вознесіння привести до Ісуса Христа, котрий сидить праворуч Отця.

Приклад. Одна вільна жінка на ім’я Каллісто сказала Сократу, що варто їй лише захотіти, і вона переманить до себе всіх його учнів. У той час як йому не під силу зробити це з її друзями. Філософ відповів, що це правда, бо ти ведеш їх легким спуском вниз, а Сократ змушує підніматися людей до вершини чеснот, що дуже важко і незвично для багатьох.

Пам’ятайте! Вам вже 60, а попереду ще 40 років життя до початку старості. Ваше митрополиче служіння бере початок у праведному житті ваших родин. І тому складаємо нині подяку дідусям і бабусям, вдячність батькам і всім наставникам із глибини серця за їхню молитву та добрі справи. Саме вони допомогли Вам підніматися вузькою дорогою до вершини чеснот і завершити велику справу, отримати в родині велику благодать, митрополита, якому нині справляємо поважний ювілей – 60 років.

Ви в Івано-Франківській Архиєпархії як рідний батько, а священики і миряни – це ваші діти. Ви всіх наставляєте думати про вічність так, як казав в одній з проповідей Блаженніший Святослав, щоб заради праведного вашого життя Господь посилав дощі, і сонце світило, і вітри були сприятливі, і земля вирощувала потрібні плоди. Тому ми всі повинні намагатися уподібнюватися святим угодникам, дивитися не на те, що говорить світ, а на те, що говорить Господь. Навіть якщо те, що сказав Господь, сьогодні є немодним, безперспективним, ми все одно це повинні робити. Тому що не перспективне сьогодні, завтра нам принесе щастя і благословення Боже, а красиве і багатообіцяюче сьогодні, завтра принесе гіркоту і погибель.

ІІІ). «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі» (ІІ Кор. 12:9). Наша земля завжди була багата талановитими людьми, серед яких і велика когорта патріархів, митрополитів, єпископів, монахів та монахинь і світських обдарованих людей. Вам передували єпископи Станіславівської єпархії Юліан Пелеш, Сас Куіловський, Андрей Шептицький, Григорій Хомишин, Іван Лятишевський, Іван Слезюк, Симеон Лукач, а потім владики перейменованої вже Івано-Франківської єпархії єпископ Софрон Дмитерко і Софрон Мудрий. Їхній приклад життя радує, мужність і стійкість у вірі заохочує, їхнє натхненне служіння допомагає, а прикрашені величні храми і безцінні історичні пам’ятки свідчать про них. При Божій помочі старайтесь наслідувати ваших попередників.

Рівночасно історія Церкви та України нам пригадує, що 6 листопада, близько Вашої дати народження, святкуємо день народження о.Маркіяна Шашкевича. Він народився в сім’ї греко-католицького священика і 1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гостями. Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, тобто це була «Руська трійця», згуртував національно свідому молодь, яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях. Маркіян Шашкевич був «першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності». Значення Маркіяна Шашкевича як народного пророка, провісника незалежності і будителя Західної України рівнозначне з Тарасом Шевченком, як національним пророком всієї України. Значення «Руської трійці» тоді, можна порівняти Ваш підпис на «Заяві про вихід УГКЦ з підпілля» та участь у складі делегації за легалізацію підпільної УГКЦ Филимона Курчаби, Павла Василика, Софрона Дмитерка, отців Григорія Сімкайло та Ігоря Возьняка, а також Ваша участь у голодуванні на Арбаті в Москві за волю Церкви та незалежність України.

І через десятки років нині знову чуємо тривожні слова Блаженнішого Святослава: «Не даймо висміяти України, глумитися над кров’ю і стражданням нашого народу, який ціною власного життя виборює справжню свободу!».

Висновки. «Ти ж, чоловіче Божий, шукай праведності, побожності, віри, любові, терпеливості, лагідності» (І Тим. 6, 11-12). Дорогий митрополите Володимире багатопланова палітра вашої праці залучає тисячі людей до світу прекрасного. Бажаю Вам натхнення у служінні, любові до ближнього, особистого щастя і гармонії у житті та творчості! Справжня любов — це хрест. Немає любові без хреста і без жертви. Нинішній ювілей – це подарунок життя. Тому живіть сьогоденням, з надією на майбутнє і досвідом минулого.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена у Коломийській іконі «Це Мати твоя», веди нашого архиєпископа Володимира дорогою чеснот до неба.

Господи, благослови митрополита успішним служінням Божому люду.

 

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

 

9 листопада 2019 року Божого

м. Івано-Франківськ


Послання і проповіді