Проповідь владики Василія (Івасюка) в шосту неділю по Зісланні Святого Духа

“Бадьорися сину,

твої гріхи відпускаються”

Вступ. Євангеліє подає для всього народу приклад, як хворий чоловік стає оздоровлений при допомозі віри своїх товаришів і повертає собі ангельську подобу. Таким чоловіком завжди є священик та українська інтелігенція, якої у нашому селі є багато.

І). Тулова́ — це село на Снятинщині. У селі народилися такі видатні люди: Зварич Петро Іванович — український поет, мемуарист, публіцист, громадський діяч; Костащук Василь Миколайович — український історик, бібліограф та літературознавець; Костащук Василь Андрійович автор книги про В. Стефаника “Володар дум селянських”; Плешкан Іван Дмитрович — український священик, поет, фольклорист, перекладач, товариш Василя Стефаника; Гуцуляк Килина Василівна — вчителька, випускниця Коломийської жіночої учительської семінарії, дружина українського дитячого письменника, учителя Гуцуляка Михайла Максимовича і мати професора, доктора хімічних наук Гуцуляка Бориса Михайловича.

ІІ). Євангелія від Матея описує прилюдне служіння видатної особи – Ісуса Христа. Він, покидаючи Назарет, оселюється у своєму місті Капернаумі – центрі Його служіння. Капернаум було досить багатим містом, що жило з рибальства та торгівлі. І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши спаралізованого, котрий змирився зі своєю долею та віру і допомогу чотирьох ініціативних друзів, Ісус звертається до хворого бадьорися, сину”. Це значить будь відважним у безнадійних ситуаціях і водночас завжди покладайся на Бога.

В цих словах є добра новина і для нас. Коли ви не можете змінити чи навернути друзів та близьких, якщо вони упереджені, засліплені своїми болями та розчаруваннями, зневірені та озлоблені, тоді ваша молитва та свідоцтво праведного життя приведуть до Христа, а Він вчинить по нашій вірі. Тому Церква поручає молитися за навернення грішників і байдужих.

Розслаблений не здатний керувати своїм тілом, бо повністю знесилений. Така людина у всьому залежна від інших і весь її світ зводиться до лежачого життя. Відчуття своєї безпорадності та залежності й усвідомлення безнадійності свого стану, а часто ще й пройшовши через озлоблення та нарікання, приводять до повної апатії. Параліч робить нерухомим все тіло і саме життя для неї стає мукою. Подібно наслідки гріха отруюють душу людини і перетворюють її життя на животіння. Такий стан хворого є повною протилежністю до Божого Промислу щодо людини.

2.1). Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються. Кожна людина є дитиною Божою (Бт. 1,27; 5,3), яка понівечила образ Божий у своїй душі недовірою та непослухом і стала позбавлена повноти життя через бунт проти Бога. Гріх людину духовно паралізував. Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені. (…) бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу”(Рм. 7,17-19). Це замкнуте коло розриває Господь своїм прощенням, повертаючи людину до синівської гідності.

В багатьох суспільствах хвороба сприймається як знак покарання та наслідок гріха хворого або його батьків. Учителю, хто згрішив? Він – чи батьки його, що сліпим він уродився?”(Ів. 9,2). Отож, жодна хвороба не може бути вилікувана доти, доки не є прощений гріх, що її спричинив. Вірогідно, сам хворий дивився на свою хворобу як покарання за гріх і зневірився у прощенні та зціленні. Тому повернення до повноти життя, починається з прощення. Ісус звільняє нас від зла і страждання у світі і спасає цілу людину. Зцілення розслабленого стає знаком прощення.

2.2). Відпускаються. Відпустити, розв’язати, звільнити, простити. Гріхи прив’язані до чоловіка і стають його кайданами. Вибачати може тільки той, кого ображено, прощати гріхи може тільки Бог. Я, стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше”(Іс.43,25). Слова прощення були сказані першими і були сприйняли як пусті. Послідуюче зцілення підтвердило, що Ісус має цю владу і навіть знає чужі таємні думки кажучи: Чого лукаве думаєте в серцях ваших? Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, – чи сказати: Встань і ходи! Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому”.

Багато чудес робили Мойсей, Ілля, Єлисей, проте ніхто з них не мав сили прощати гріхи. Блаженний Ієронім каже: “Між сказати та зробити є велика відстань”. Отже, слово Ісуса має велику силу і владу робити чудо, але тільки після виявлення видимих ознак прощення.

2.3). Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати. Титул “Син Чоловічий” має таємниче надприродне походження. Він виступає як суддя, маючи владу, проходить через приниження – розп’яття на хресті, який стає царським престолом, знаком прощення, та перемоги над гріхом і смертю.

Оздоровлення розслабленого підтверджує владу Ісуса робити чуда. дано йому владу, славу й царство… Влада його – влада вічна, що не минеться, і царство його не занепаде ніколи” (Енох). Влада – це мати право і могти щось робити. Земні власті зловживають своїм становищем задля власних інтересів і роблять це за рахунок слабких та беззахисних. Влада ототожнюється з обмеженням свободи, бо часто базується на силі та гріхах: страх, заздрість, злоба, жорстокість, жадібність, похоть… Влада Ісуса – це служіння, що дарує правдиву свободу дітей Божих та руйнує окови гріха прощенням. Його влада зцілює та звільнює кожного, хто її приймає, хто слухається Його слова.

2.4). Встав той і пішов до свого дому. Слово вставати має значення зцілення та повернення до життя. В Новому Завіті саме це дієслово найчастіше вживається, коли розповідається про Христове Воскресіння. Чоловік, якого принесли до Христа, весь світ і життя якого обмежувався його ліжком, що стало для нього гробом, через прощення піднімається до нового життя у повноті. Тому можна сказати, що він повертається до свого дому – до тої повноти життя у Бозі, до якої і покликана людина і яку через гріх втратила. Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям”. Владу прощати гріхи Господь передав своїм учням (Мт. 18,18). Покликання Церкви – нести світові визволення через прощення і нове життя.

ІІ). 25 років свячень о.Миколи Костюка. Перший ювілей о.Миколи пов’язаний із новим життям, прощенням особистим і святою Тайною Покаяння. За цей час священик Микола багато разів сказав “Прощаю і розрішаю. Іди в мирі і більше не гріши”. Його коротка автобіографія свідчить про нелегкий шлях до священства. Миколи Костюка народився 2 січня 1957 року у с.Рудники Снятинського району. У 1974 році поступив у Вижницький технікум прикладного мистецтва. В часі навчання був призваний служити до армії в Чехію. Після служби продовжив навчання, отримавши професію майстра по художній обробці деревини. 1980 року одружився з Олександрою Білейчук і разом виховали троє дітей: дві дочки і сина. З 1991 року по 1995 навчався в Івано-Франківському Теологічному інституті. Отримав професію богослов і релігієзнавець. Дня 6 липня 1993 року у каплиці Архистратига Михаїла владика Софрон Дмитерко уділив ієрейські свячення. Отець Миколай служив у с.Трійця, Келихів, Тулова і Тулуків. Виконував обов’язки декана Снятинського і Заболотівського. Нагороджений хрестом з прикрасами і митрою.

Приклад. В одному селі проживав молодий господар, який поводив себе належно у громаді. Перед самим Новим роком він покинув працю і пішов до хати і сів біля столу та почав роздумувати над минаючим роком. Він придбав дещо для господарства, а найголовніше – нікому не причинив зла. З цими думками він заснув. У сні побачив свого ангела-хоронителя, який прийшов до його ліжка і покликав йти за ним. Господар устав і пішов за ангелом до великої кімнати, де на довгих столах лежало багато книг. “А що це за книги?” – запитав він у ангела. Це – книги, у яких записано діла кожної людини, з яких вона після смерті буде суджена. На одній сторінці записує добрі вчинки, а на іншій – погані. А в кінці року підсумовується все разом”. Господар поцікавився: “А чи є тут і моя книга?”. Ангел розгорнув і почав читати. Там великими літерами були записані його добрі вчинки. Відтак перегорнув інший листок, де мали бути записані лихі діла, але цей листок був чистий. Господар дуже зрадів. “Бачиш, я говорив, що не маю ніякого зла”. Це правда, що злого ти не зробив, але не радій передчасно!”. Після цих слів він перекинув ще одну сторінку, а там було написано “Занедбане добро”. Тепер господар перелякався, коли побачив, що ця сторінка вся списана. Там ангел записав всі випадки, коли він міг виконати свій обов’язок, але не зробив цього, бо лінувався. Чоловік вийшов зажурений із тієї кімнати і постановив собі подбати про те, щоб наступного року цей листок був чистий, або списаний не зовсім. Після цього він прокинувся і дякував Господу Богу, що вказав йому, як надалі проживати.

ІІІ). “Мій сину, як приступаєш служити Господеві, приготуй свою душу на спокуси” (Сирах 2,1). Священик – людина миру. Ви, отче Миколаю, як священик напевно нічого злого не зробили, але слід добре прочитати третю сторінку, тобто чи не має занедбаних справ: читання молитвослова кожного дня, Літургія, особисті духовні справи, парафіяльні, сімейні чи єпархіальні. Іншими словами, життя – це добровільне несення хреста і виконування діл милосердя. Хрест підносить нас догори і ми бачимо близьке Воскресіння. Тільки цей невеликий відрізок часу треба пройти з певними труднощами. Часто люди кажуть “я вже змучився і так далі не можу”. Все це пов’язано з первородним гріхом, який глибоко спотворює душу людини і стає причиною слабкості. Якраз тому Юда зрадив Ісуса й апостоли повтікали від Нього у хвилину випробовування віри. Месію зрадили його всі учні, крім улюбленого апостола Івана. Подібно до кожної людини приходять часи випробовування і тоді керівника зраджують підлеглі на роботі, близькі в родині, священика вірні і так в усіх сферах життя без винятку. І тому взаємна любов – це найважливіша ознака присутності Бога.

Висновки. “Мій сину, як приступаєш служити Господеві, приготуй свою душу на спокуси” (Сирах 2,1).

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, допомагає отцю Миколаю йти далі переможною дорогою Спасителя.

Господи, благослови нашого священика-ювілята і надалі всіх навчати прощати та передавати живу віру парафіянам нашого села. Амінь!

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської Єпархії

8 липня 2018 року Божого

с.Тулова

 

 


Послання і проповіді