Проповідь владики Василія (Івасюка) в неділю св.Праотців і пророка Даниїла

Віра твоя спасла тебе” (Лк.18:42).

Вступ. В цю неділю, 30 грудня 2018 року, Східна Церква вшановує Святих Праотців, котрі чекали весільної гостини – народження Месії. І саме від цієї неділі починається підготовчий період до святкування Різдва Христового.

І). Різдво Христове – це велика весільна гостина і відновлення родинного стосунку з Богом. Один чоловік справив велику вечерю, а запрошені не прийшли і погордували гостинністю господаря. Натомість, дім заповнився людьми відкинутими суспільством. Весільна гостина відбулася і господар, гості та молоді – всі раділи. Подібно кожна людина може знайти радість і щастя для себе, даруючи Богові своє серце і, приймаючи від Нього щедру любов. Тому важливою умовою доброго приготування до Різдва Христового – це духовне очищення і відновлення себе у Христі Ісусі. Ось це і є головною причиною народження Сина Божого (пор.І Тим.1:15-17). Бог хоче бачити людей близько Месії, а Месію близько людей і тому Різдво відіграє важливу роль у нашому житті.

Обіцяний Месія для кожного юдея означає все. З однієї сторони, скільки юдеїв помирало із сумом на лиці, бо не довелось дожити до часів Месії. З другої сторони, надія вселяла радість, що колись юдеї очима своїх потомків будуть бачити Месію. Сьогодні Церква святкує пам’ять святих Праотців, тобто всіх тих, хто так прагнув дожити до того часу, коли обіцяний Месія ступить на землю. Про це говорив Ісус також: Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули” (Лк.10:24).

ІІ). Неділя Праотців. Праотці – це праведні і надзвичайно важливі особи, котрі були провідниками свого народу, вірними слугами Божими, царями, священиками та пророками. У Святому Письмі знаходимо їхні імена, котрі починаються від Адама і аж до праведних Івана Хрестителя і Богоотців Йоакима та Анни – батьків Богородиці та Йосипа обручника.

Життя праотців було надзвичайно змістовне: одні з них були багаті, а другі – бідніші; треті були царями, а інші – переслідуваними пророками і не мали місця де голови прихилити. Їхнє духовне життя – це послух Богові та виконання Його святої волі. Святе Письмо не замовчує промахів їхнього служіння. Наприклад, Йона втікав і не хотів іти проповідувати до Ніневії, де жив чужий йому народ. Оскільки сьогодні святкуємо день пророка Даниїла, тому хочу звернути коротко наші роздуми на життя цього старозавітного праотця і пророка.

ІІІ). Життя і діяльність старозавітного пророка Даниїла. Пророк Даниїл походив зі знатного роду. У 606 році до Різдва Xристового цар Навуходоносор завоював Єрусалим. В цей час багато молодих юдеїв потрапили у вавилонську неволю. Там був 15-річний Даниїл, котрого разом з іншими найздібнішими хлопцями віддали в школу на підготовку до служби при царському дворі. З Даниїлом навчалися троє його друзів: Ананія, Мисаїл та Азарія. Протягом кількох років вони вивчили місцеву мову і різні халдейські науки та прийняли чужі їм язичницькі імена.

Одначе, прийнявши поганські імена, юнаки не змінили віри своїх батьків, з царського столу не їли страви, окроплені ідольською кров’ю, а споживали просту рослинну їжу. Таке харчування виявилося набагато кращим для їхнього здоров’я, аніж для тих, хто харчувався м’ясом. За відданість правдивій вірі Господь нагородив юнаків успіхами в науках, а вавилонський цар побачив, що ці хлопці розумніші і кмітливіші за його вавилонських мудреців, призначив їх на службу при царському дворі. Даниїла було призначено придворним сановником протягом всього часу царювання Навуходоносора. Бог наділив юнака здатністю розуміти значення видінь і снів, і тому він пояснив Навуходоносорові його сон, який сильно збентежив царя (пор.Дан. 1 і 4).

2.1). Незвичайний сон царя Навуходоносора. Одного разу Навуходоносор, прокинувшись вранці, не міг згадати свій незвичайний сон, котрий дуже його непокоїв. Він скликав усіх мудреців, ворожбитів і повелів їм відгадати і пояснити цей сон. Та вони сказали, що нема на землі людини, яка могла б нагадати цареві сон. Навуходоносор розгнівався і хотів уже стратити усіх мудреців. І тут раптом Даниїл попросив дати йому якийсь час, щоби Бог допоміг відкрити тайни і пояснити сон правителю. Прийшовши додому, пророк почав ревно молитися до Бога, щоб Він відкрив йому цю таємницю та її значення.

Даниїл прийшов до царя і сказав, що коли ти лягав спати, то думав, що буде після тебе. Уві сні ти побачив величезного, блискучого і страшного ідола. У нього була голова з чистого золота, груди і руки зі срібла, черево і стегна з міді, гомілки із заліза, а ступні частково із заліза, частково із глини. Потім від гори сам собою відколовся камінь і вдарив його у ноги і геть розбив. Ідол розсипався і перетворився на порох, а камінь збільшився так, що покрив собою усю землю. Ось, царю, такий був твій сон! (пор. Дан.2:26-36).

Цей сон означає ось що: тобі Бог дарував царство, владу, силу, славу і ти володієш іншими народами. Царство твоє – це золота голова. Після тебе настане друге царство, нижче за твоє. Потім настане третє царство, мідне, яке пануватиме по всій землі. Четверте царство буде міцне, мов залізо. Як залізо б’є і дробить усе, так і воно дробитиме і трощитиме. В той же час і воно розділиться: частково буде міцним, а частково – крихким. У дні останнього царства Бог утворить вічне царство, яке не буде передане якомусь народові, але знищить усі царства землі і пошириться по всьому світу навіки. Так Великий Бог дав знати цареві, що буде після нього (пор. Дан.2:36-48).

Гора, від якої відколовся камінь, означала Пресвяту Діву Марію. Таємничий камінь, розтрощивши ідола, символізував Месію, а утворена гора – це Його вічне Царство, тобто Церква.

2.2). Даниїла кинуто у яму до левів. Ця історія прославляє Бога і пророка Даниїла. Перський цар Дарій полюбив Даниїла і зробив його одним з трьох головних начальників у своєму царстві, а потім хотів навіть йому одному доручити управління царством. Інші ж вельможі заздрили пророкові і вирішили погубити його. Вони знали, що Даниїл щоденно тричі молиться Богу, відчиняючи вікно, повернуте в бік Єрусалима. Тому вони прийшли до царя і просили дати розпорядження, щоб ніхто не смів, упродовж тридцяти днів, звертатися з проханням до якогось бога чи людини, крім самого царя. Якщо ж хто порушить цей наказ, того кинуть у яму з левами. Цар погодився. Одначе, пророк Даниїл, як і раніше, щоденно не переставав молитися Богу і просив про мудрість і долю для свого поневоленого народу. Його вороги донесли про це цареві. Тоді Дарій зрозумів, що його обманули, однак уже не міг скасувати свого наказу і мусів кинути Даниїла до ями з левами. На другий день, рано-вранці, цар поспішив до ями і голосно запитав: “Даниїле, слуго Бога живого! Бог твій, Якому ти незмінно служиш, чому ж не врятував тебе від левів?”. Раптом здивовано почув голос Даниїла: “Царю! Бог мій послав Свого ангела закрити пащі левів, бо я виявився чистим перед Ним, і перед тобою, царю, я не вчинив злочину”. Тоді цар звелів витягти Даниїла з ями, а туди кинути його обвинувачувачів. І не встигли вони торкнутися землі, як леви схопили і розірвали їх. Після цього цар Дарій написав наказ, щоб усі люди тремтіли і вклонялися перед Богом Даниїловим, тому що Він є Бог живий і Царство Його непохитне та вічне (пор.Дан. 6:1-29).

Продовжуючи читати книгу Даниїла, коли цар Валтасар відійшов від правдивого Бога, почав пити та їсти зі святих посудин, тоді невидима рука написала йому на стіні слова: мане, текел і фарес. Даниїл пояснив йому це так: Мане – Бог облічив твоє царство й постановив йому кінець. Текел – тебе зважено на вазі і знайдено легким. Фарес – твоє царство розділено й віддано мідянам та персам” (Дан.5:26-28). Тієї ж ночі царя було вбито. Тайна Хрещення зробила кожну людину посвяченою Божою посудиною. Тому думайте добре, що говорите чи робите так, щоб ваше життя залишалося чистою Божою посудиною!

Даниїл не приписував собі всіх чудес, пам’ятаючи, що в цьому знаходиться сила Божа. Майте і ви відвагу прибігати до Господа з вірою і постійною молитвою Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних!”, щоб могти робити чудеса на взірець праотця і пророка Даниїла.

Висновки. Віра твоя спасла тебе” (Лк.18:42). Нині люди живуть набагато пізніше за праотців і вже не очікують бачити Месію фізичними очима. Одначе, вірою знаємо, що Ісус народився у Вифлеємі, відкупив нас і перебуває з нами. Сьогодні, в контексті пам’яті святих Праотців, притчі про оздоровлення сліпого та велику вечерю, слід кожному запитати себе: “Наскільки я свідомий благословенного часу, в якому живу? Чи я розумію, що знаходжуся у числі запрошених на гостину народження Сина Божого? Наскільки хочу прийняти запрошення? Що краще бути кривим, сліпим, кульгавим і та силою приведеним на вечерю, а чи може краще йти добровільно самому?”. І крім цього пам’ятаймо на слова, котрі пише невидима рука на совісті нашого життя – мане, щоб Бог продовжив наше буття на землі; текел, щоб ви були переповнені добрими ділами і фарес, щоб ваші сім’ї не були розлучені, а подруги віддані чужинцям!

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, допоможи, щоб слова мане, текел і фарес у нашому житті мали позитивне й оправдовуюче значення.

Господи, благослови кожну українську домівку миром і закінченням війни на Донбасі. Амінь.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської Єпархії

 

30 грудня 2018 року Божого

храм св. Арх. Михаїла в м.Коломия


Послання і проповіді