Проповідь владики Василія (Івасюка) на прощі до блаж. Миколая Чарнецького

Устань, візьми ложе твоє і ходи!” (Ів.5,8).

Вступ. Варто невпинно дякувати Господеві за те, що сьогодні маємо свою Церкву, віру в Бога, яку нам передали батьки. Ольга Кобилянська про це пише так: “Згадуйте…предків своїх…щоб історія…перед вами…не згасла. І золотої нитки не загубіть”.

І). Слово Боже – це сила Божа для віруючої людини. Церква слухає і передає Боже Слово людям, живе Ним і нині Воно звучить по-особливому у родинному селі Миколая Чарнецького. Він свої перші життєві кроки пройшов у селі Семаківці Городенківського району. Люди добрим словом згадують постать священномученика Миколая, його життя і подвиг віри. Тепер тут маємо освячений храм в честь і пам’ять владики-мученика.

Силою Божої благодаті наша Церква воскресла, а теперішні світські і духовні люди зобов’язані взяти відповідальність за теперішнє і майбутнє буття народу України. Паломники прийшли до с.Семаківці вклонитися і помолитися на цій святій землі, яка народжує героїв християнського життя та віри. Дякуємо родині і малій батьківщині, яка подарувала Церкві і нашому народові великого подвижника, страстотерпця, блаженного Миколая Чарнецького.

Владика Миколай був руками Господа і передавав благодать Святого Духа всім потребуючим і бажаючим оздоровлення. Виникає запитання у теперішніх слухачів: “Якою силою він це робив?”. Тією самою силою, яка казала йому: “встань, візьми відповідальність і змінюй світ довкола себе”. І далі питаємо нині: “Що він саме почав такого робити?”. Священномученик праведним життям, свяченою водою і благодаттю Святих Тайн старався змінювати світ. Літургія давала людям надію і благословила українську землю, щедро политою невинною кров’ю. В часи переслідування Церкви і народу єпископ кожного дня молився у своєму приватному домі та спішив з допомогою і розрадою до кожного потребуючого. Владика Миколай своєю праведністю і молитвами зрушив світ до переміни, як ангел воду у Вифлеємській купелі. Молитви блаженного почали змінювати світ з прискоренням. Далі, наприкінці ХХ століття, прийшла свобода Церкви, як за Константина Великого, і незалежність України. Тому нині ми маємо можливість вільно служити урочисту Архиєрейську Літургію і помаленьку стали забувати життя у неволі та хресні дороги своїх героїв і мучеників.

ІІ). Хресна Дорога Миколая Чарнецького. У ніч з 10 на 11 квітня 1945 року було заарештовано всіх українських єпископів в т.ч. Миколая Чарнецького. Першою стацією його хресної дороги стала в’язниця НКВС на вул. Лонцького у Львові. Кат немилосердно наносив численні побої владиці Миколаю, але згодом цей мучитель  розкаявся, просив прощення і навернувся!

В’язниці та постійні допити підірвали здоров’я владики й останні роки ув’язнення він провів у тюремному шпиталі в Мордовії. Лікарі не давали надії на життя, тому табірне керівництво вирішило відіслати його до Львова, щоб ніхто не зміг звинуватити радянську владу у смерті єпископа.

Приїхавши до Львова, владика змушений негайно лягати в лікарню. Дня 02 квітня 1959 року владика Миколай Чарнецький відійшов спокійно до вічності у мирі. Поховали його на Личаківському цвинтарі, а вже після смерті на могилі владики почали відбуватися чудеса зцілення. Сюди почали приїжджати люди з невиліковними фізичними й душевними хворобами. Горстка землі з могили владики стала помічною у людських потребах. Дня 04 липня 2002 року мощі блаженного Миколая перенесли до львівського храму священномученика Йосафата, але фактів чудесних зцілень не зменшилося.

Приклад оздоровлення: “Я бачу і чую!”. Одне з чудесних оздоровлень сталося з прихожанином села Семаківці Дмитром Павлюком, котрий у зрілому віці втратив зір і слух. Він разом із товаришем поїхав до Львова взяти участь у богослужінні й попросити зцілення у владики Миколая. За його словами диво сталося саме під час відправи у церкві святого Йосафата. Чоловік закричав на весь храм: “Я бачу!”. Коли присутні застерегли його, аби не зчиняв галасу, тоді Дмитро вигукнув ще сильніше: “Я ще й чую!”. Це чудо через заступництво о.Чарнецького підтвердив о.Василь Скрипка.

ІІІ). Важливі ключові слова “Устань, візьми ложе твоє і ходи!” (Ів.5,8). Ці слова завжди виконує кожний чоловік після хвороби: встає, бере на себе клопоти життя і починає активне життя. Христос так само звертається до людини, яка 38 років лежала хворою при джерелі Витезда. Кожне чудотворне місце завжди супроводжує джерело з водою і купіллю. Це нам пригадує овечу купіль в Єрусалимі, яка має п’ять притворів. Тут завжди лежала сила народу: сліпих, кривих, калік, очікуючи порушення води. Ісус Христос знаходить у цих обставинах чоловіка, який 38 років був хворий. Напевно, що він утратив вже й надію на одужання, бо сказав: Не маю нікого, (…) хто б мене (…) спустив у купель” (Ів.5,7). Дійсно вода має цілющі властивості, але слова Христові “устань, візьми ложе твоє і ходи!” мають постійно цілющу силу.

3.1). “Устань” – це сила слова Воплоченого Христа, яка змінює життя людини. Ісус не жаліє хворого і приказує встати, покинути апатію і більше не грішити. Ми не можемо ліниво чекати чуда. Слово Боже залишається живим і діяльним, а тому й рецепт простий: Встань”. Лежачий підводиться силою Бога, бо цього вона очікує ціле своє життя. Бог – це наша надія.

3.2). “Візьми ложе твоє” – це є заклик до хворого чоловіка встати і піти взяти на себе відповідальність за власне життя і за життя ближніх. Ніхто не допомагає хворому, бо кожний думає тільки за себе самого. Ось перше і давнє зло людини: бачити лише себе, а не бачити інших. Ми людей не бачимо через свою засліплену природу, тобто вроджений егоїзм. Людина, котра бачить проблеми інших – це значить, що вона прийняла нову природу Христа і в ній замешкав Святий Дух. Раніше ближні носили хворого, а тепер оздоровлений має носити їх. Лише за допомогою думок Христа і зору Святого Духа ми можемо побачити інших та полюбити їх так, як любить Отець.

3.3). “Ходи” – це означає не сидіти, не відпочивати, не радіти своєю приватною радістю, але ходити і змінювати світ довкола себе, показуючи людям, якою силою ти ходиш. Його життя має свідчити про ту Божу благодать й особисту відповідальність, яка рухає і змінює світ довкола тебе. Сповнена Божою силою людина подає надію тим, які до тепер лежать біля купелі з водою, але без надії.

Чарльз Діккенс казав, що зволікання — це злодій часу, ловіть його за комір. Кожен з нас інколи зволікає із виконанням певних справ. Зазвичай, це відбувається, коли ми втомлені або нам нудно чи приходить свято. Проте для декого зволікання може стати справжньою згубною звичкою. Такі люди можуть цілий день уникати роботи, а потім повернутись додому і намагатись зробити все те, що потрібно було виконати ще до обіду.

ІV). Блаженний священномученик Миколай Чарнецький – спадкоємець апостольського служіння.

Блаженний священномученик розумів, що Євхаристійний Христос є тією силою, яка сходить з Небес і міняє світ. Сьогодні дуже часто “сильні світу цього” хочуть забрати у людей надію, прагнуть перетворити український народ на розслабленого і вигнати людей з батьківської землі у найми до чужих країн. І насправді багато наших сучасників втрачають надію на добрі переміни та реформи. Господь через блаженного Миколая каже кожному із нас: “Встань, візьми своє ложе і ходи”. Це означає прийняти Божу силу і взяти відповідальність за себе і свого ближнього, за свою Церкву та народ і так змінювати світ.

Блаженний Миколай шукає шляхів єдності всіх християн України, адже сьогодні в суспільстві є чимало розмов на дану тематику. Прапором і служителем єдності Христової Церкви не є президент, не є патріарх, але намісник апостола Петра – Папа Римський. За це страждав блаженний Миколай Чарнецький і це було серцем його свідоцтва. Секретні служби Радянського Союзу пропонували йому дуже спокусливі пропозиції – поставити свій підпис і служити Російській Православній Церкві, тобто зректися єдності з Київською Церквою, народженою в хрещенні Володимира. За цю єдність страждала підпільна Українська Греко-Католицька Церква, а тому нашим завданням є свідчити про життєдайну єдність довкола намісника апостола Петра.

Висновки. Встань, візьми відповідальність і змінюй світ навколо себе!”. Він устав, взяв свій хрест і пішов проповідувати Слово Боже, щоб оздоровити всіх нерухомих, сліпих, кривих, тобто народові дати надію.

Господь Бог є правдивою допомогою на проведення реформ духовних і державних. Мощі владики Чарнецького випромінюють невидиму силу Божу так, що інколи аж дух перехоплює. У молитві за Україну просимо у блаженного миру та розвитку паломницького місця у Семаківцях.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати Божа Неустанної Помочі, пересилає всі необхідні ласки на оздоровлення кожного хворого через заступництво блаженного Миколая Чарнецького на цьому святому місці.

Господи, будь милосердним Лікарем та Цілителем душ і тіл важкохворих людей.

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської Єпархії

с.Семаківці

27 червня 2018 року Божого

 

 


Послання і проповіді